За 30 кілометрів від Скоп’є, прямо біля траси із Скоп’є на Велес, за 3 кілометри від впадіння річки Пчинья у Вардар, на 70-метровій скелі, серед казкових гірських краєвидів, стоїть замок Пчинья. Мальовничі руїни.
Замок тут звели ще у античний період, адже у всі часи ця місцина мала стратегічне значення – тут проходила дорога із Салонік до Скоп’є. У 7 столітті замок покинули, але у одинадцятому відновили знову. Візантійці. Саме в період візантійського панування було виконано фрески замкової церкви та приміщень замку, зокрема лицарського залу.
Навколо замку існувало невелике місто, мешканці якого займалися ремеслами, та годували оборонців – членів гарнізону королівської варти, поставленої королем Сербії. Біля замку функціонував ще й монастир, але усе змінилося після османського завоювання, у 14 столітті. Замок покинули, він почав занепадати і перетворився на руїну.
Текст та фото Романа Маленкова.
