За 30 кілометрів на захід від Білостоку лежить маленьке містечко Тикоцин Tykocin. Тут всього близько двох тисяч мешканців, але є що подивитись – реконструйований замок (мені дуже сподобався), старовинна одноповерхова забудова історичного центру, з двома ринками, два монастиря, велика парафіяльна церква, дві синагоги та старезне єврейське кладовище. Пам’яток вистачає.
Поява міста Тикоцин пов’язана із фортецею, яка із 11 століття, стояла за 3 км від сучасного міста, при переправі через річку Нарев. Від тієї фортеці залишились лише невеликі руїни біля села Сєрки, натомість, метрів за шістсот від середмістя Тикоцина у 1433 році було збудовано новий дерев’яний замок.
У 16 столітті Тикоцин потрапив у власність до короля Зигмунда І Старого. На місці, на той час вже застарілого, дерев’яного замку – ну куди королю в такому барахлі жити, збудували цегляний замок у стилі ренесансу. У 1549-1575 рр. будівництвом замку керував відомий архітектор Іов Бретфус. Припускають, що замок не думали робити королівською резиденцією, а лише коронним арсеналом, де б зберігали гармати і порох.
Королі володіли замком до 1660 року. За цей час він обріс бастіонами та прийняв участь у багатьох боях під час війн із шведами. Його штурмували, осаджували, під його стінами загинув князь Януш Радзивілл, його захоплювали, віддавали, із коронної власності передали у приватну, родині Чарнецьких.
У 1734 році, під час війни за спадкування Польщі, в Тикоцинському замку спалахнула пожежа. Внутрішні приміщення згоріли і твердиню покинули. У 1750 році гетьман Ян Клеменс Браницький видав дозвіл місцевим селянам розбирати стіни на будматеріали, крім того цегла із замку використовувалася на будівництві монастиря бернардином у місті. В 1915 році німецькі вояки використовували матеріал стін на будівництві дороги, а грунт бастіонів – на будівництві дамб…
Троїцька церква та площа Великий Ринок
У 90-роки минулого століття підмурки замку продали у приватну власність. Власники вирішили реконструювати твердиню, для чого кілька років проводилися підготовчі роботи та готувався проект. Отримавши креслення старого замку у архівах Санкт-Петербургу, власники відтворили західне крило королівського замку із 4 циліндричними вежами по кутах. І я вам скажу, що це дуже якісна робота – абсолютно не відчувається новобудом, так все деталізовано і продумано.
Головна пам’ятка середмістя Тикоцина – велика парафіяльна церква святої Трійці, яка будувалася у 1742-1748 рр. на території пост-місіонерського монастирського комплексу. Фінансував будівництво Ян Клеменс Браницький. Церква має дві дзвіниці, які стоять від храму за десяток метрів, але приєднані до нього аркадами, і схожі на широкі крила. Дуже оригінальна будівля. Вражає її інтер’єр та орган, виконані у стилі бароко та рококо.
Парафіяльна церква святої Трійці розташована перед площею Великий Ринок, в центрі якої стоїть пам’ятник гетьману Стефану Чарнецькому, а навколо, по периметру, дуже колоритна одноповерхова забудова, напевне 19 століття. Тут є ресторанчики, сувенірні крамниці, цукерня, пирогарня. Біля церкви стоять будівлі колишнього пост-місіонерського монастиря.
На південь від Великого Ринку, за два квартали, лежить комплекс монастиря бернардинів, збудований у 1771-1791 рр. Всередину ми не потрапили – зачинено, тому про облаштування монастиря нічого сказати не можу.
Починаючи із 16 століття значну частку в населенні Тикоцина становили євреї. Перші єврейські поселенці з’явились тут у 1522 році, а у 1800 році вони становили 80% населення. У 1939 році в Тикоцині мешкало 5 тисяч жителів, із них половина – євреїв.Майже усі вони були знищені гітлерівцями. Але у Тикоцині залишилась вагома єврейська спадщина і євреї їдуть на екскурсії до Тикоцина.
Синагоги та кіркут
На околиці міста розташований дуже старий єврейський цвинтар, а метрів за 300 від площі Великий Ринок лежить площа Малий Ринок, де збереглося дві синагоги – Велика й Мала, перетворені нині на Музей єврейської культури. Велика Синагога є однією із найстаріших у Польщі, її збудували у 1642 році. У 18 столітті до кута храму прибудували невисоку вежу, яка служила в’язницею для євреїв.
Мала синагога колись була Талмудичним будинком. Її збудували наприкінці 18 століття.
На Малому Ринку ми бачили декілька груп єврейських екскурсантів – чи то їх завжди багато, чи то випадково, хтозна, але тут чимало особливих єврейських сувенірів, зокрема дерев’яні фігурки людей у традиційному єврейському одязі, які наживо виготовляє місцевий мешканець, напевно єврей.
Ми провели у Тикоцині 2-3 години, хоча планували лише півгодинну зупинку біля замку.
Текст та фото Романа Маленкова.