Музей історії сільського господарства Волині — етнографічний музей і скансен розташований у селищі Рокині, за 12 кілометрів від Луцька.
Ініціатором і засновником музею, а також Рокинівського дендропарку був Петро Теслюк, колишній директор Волинської сільськогосподарської дослідної станції. Зусиллями історика і краєзнавця Олександра Середюка та ентузіастів упродовж 1977—1979 років було здійснено низку туристично-краєзнавчих походів і розкопок, мандрівок, зустрічей із старожилами краю. Музей відкрився у 1979 році з експозицією, розміщеною у 8-и залах музею, що відображає історію волинського села, розвиток сільського господарства Волині в різні періоди, природу і екологію краю. Після здобуття Україною незалежності один з розділів експозиції було присвячено цьому періоду української державності.
У 1989 року на території Рокинівського дендропарку було засновано скансен, куди переносилися чи відтворювалися на місці споруди житлового, господарського і присадибного дерев’яного будівництва українського села. Переважно це споруди XIX століття: вітряк, дводільна хата, хлів, клуня, баня, льох, курна хата, стодола та ін. Побудова експозиції просто неба розпочалася в 1990 році. Генеральний план побудови експозиції розробив архітектор Ростислав Метельницький.
У 2017 пожежа пошкодила дводільну хату, котру невдовзі було відновлено. Наприкінці того ж року в скансені відтворено частину козацької січі. У травні 2020 року напередодні Міжнародного дня музеїв реставрували та відкрили новий екскурсійний об’єкт експозиції просто неба – «Козацький зимівник». З 2021 музей почасти перебуває у власності Луцької міської територіальної громади, почасти лишається у мажоритарній власності Олександра Середюка.
Стаціонарна експозиція, розташована в окремій споруді, займає 8 залів, розповідає про історію волинського села, розвиток сільського господарства Волині в різні періоди, про природу і екологію краю. Один з розділів експозиції присвячений історії української державності.
Скансен має вигляд вулички невеликого волинського села XIX століття. В експозиції просто неба представлені декілька типових волинських садиб, навколо яких створені селянські двори з клунями, хлівами, криницями й тинами, є кузня та невелика дерев’яна церква (каплиця). Частина споруд була перевезена з сіл Волині: 2 садиби з с. Березовичі Володимир-Волинського району, садибу з с. Комарове Маневицького району, вітряк с. Четвертня Маневицького району. В спорудах відтворюється народна обрядовість і проводяться освітні заходи, пов’язані з традиційними українськими ремеслами.
Дерев’яна капличка на території музею зведена у 2000 році за кресленнями каплиці в с. Жадень (Рівненська область), освячена на честь Вознесіння Господнього.
Текст із Вікіпедії, фото Романа Маленкова.
