В селі Бискупи Шляхетські, на кошти місцевого поміщика Харевича, у 1781 році збудували греко-католицьку церкву святої Параскеви. Це були останні роки Польщі на Волині – через 14 років прийшла Росія і церква перетворилася на православну, але стиль храму ж залишився – пізнє бароко, з елементами українського бароко і класицизму, і орієнтація північ-південь залишилась (на відміну від православної захід-схід). Вже за Росії, у 1880 році на храм начепили баню на барабані, щоб було на православну більше схоже. Потім, у 1918 році, на Волинь повернулись поляки, у 1939-му вона стала радянською, а у 1947 році Біскупи перейменували у Соснину, а церкву закрили. Її навіть хотіли підірвати вибухівкою, але, за словами місцевих мешканців, сапери порахували кількість динаміту, необхідного для руйнації потужних мурів, і сказали що може завалити вибуховою хвилею сільські хати.
В 60-ті роки минулого століття у церкві зберігали зерно, але пізніше покинули взагалі й вона перетворилася на руїну. Стан був настільки жалюгідний, що ніхто не вірив у відродження храму. Майже ніхто, адже знайшлася ініціативна група місцевих вірян, яка у 1990 році добилася включення храму у Реєстр пам’яток архітектури. Крім того, держава виділила кошти і фахівців на реставрацію, визнавши храм дійсно унікальним. У 1993 році в церкві святої Параскеви відслужили першу літургію, а через рік вона перейшла до Київського патріархату.
Відновлювальні роботи тривали і далі. Спочатку було розписано вівтар храму, а у 2014 році закінчили розписи стін. Робота вражає – майже мертва руїна ожила й засяла. Зараз (2021 р.) триває ремонт зовнішніх стін.
У церкві святої Параскеви усіх зустрічають дуже щиро і привітно. Нам усе показали, розказали, провели на хори. Споглядаючи інтер’єри нині, ми навіть уявити не могли, наскільки храм був занедбаний. Нині святиня у селі Соснина підпорядкована ПЦУ.
Текст та фото Романа Маленкова.
Так храм виглядав до реставрації
