Ой, як же незаслужено туристи обділяють увагою Трнаву, а це одне із найцікавіших міст не лише у Словаччині, а, напевно, в усій Східній Європі. Місто, яке називають «Словацьким Римом» – один із головних сакральних центрів країни, із масою храмів, в тому числі із величезною і ефектною базилікою Святого Миколая, із закутим у стіни історичним центром, із ратушею, колоритними кам’яницями, смачними харчевнями… А туристи, зокрема українські, оминають це місто, прямуючи на північ, до знаменитого Оравського граду. Даремно.
Базиліка святого Миколая
Відтоді, як я почав цікавитись футбольною статистикою, точніше її історично-хронологічною складовою – мені відома назва Трнави. Тут грає «Спартак». Ну як же було не знати тезку ненависного «Спартака» – московського. Трнавський клуб п’ять раз вигравав чемпіонат Чехословаччини, п’ять раз – кубок, і, навіть, виходив у півфінал Кубка європейських чемпіонів – не слабо, і дивовижно. Мене просто гризло запитання – як може вийти у півфінал найпрестижнішого клубного турніру світу, команда із містечка з населенням у п’ятдесят тисяч осіб? Та ще й із соцблока. Трнава змогла. Але побував я у цьому місті вперше лише у 2018 році. Дуже сподобалося.
Трнава із 16 століття була оплотом римо-католицької церкви. Тут центр архієпархії від 1541 року, а головний її храм, базиліка святого Миколая (Мікулаша), мало того, що у кожного викликає вигук «Вау!» – така вона масивна і красива, ще й є місцем поховання чотирьох архієпископів Естрегома та маси дрібніших церковних ієрархів. Тут два органи, та один із найбільших дзвонів Європи – дзвін святого Миколая. Довжина базиліки 60 метрів, ширина 31 метр.
Базиліку святого Миколая збудували у 1380-1421 рр. У 2008 році Римський Папа надав храму найбільш шанований статус у римо-католицькій церкві – статус Малої Базиліки. Але, як це не дивно, головний храм у Трнаві інший – це кафедральний собор Івана Хрестителя – бароковий храм, зведений у 17 столітті, як частина Трнавського університету.
Після завоювання турками головного сакрально-освітнього центру Угорського королівства – Естергому, Габсбурги вирішили звести університет у Трнаві. Будівництво почалося у 1635 році, фінансував його кардинал Пазман. У 1777 році університет закрили австрійці, але комплекс його будівель зберігся до нашого часу, а головний храм – нині кафедральний собор.
Ратуша (висота вежі 57 метрів)
Середмістя
Монастир францисканців
Міські мури
Сеоредмістя
Церква святої Єлени
Трнава виникла як купецьке поселення на перехресті торгових шляхів. Перша згадка про нього датується 1211 роком, а у 1238 році Трнава, першим із міст на сучасних словацьких теренах, отримала статус вільного королівського міста. Приблизно у той же час місто – ділянку забудови і ринок, обнесли дерев’яними стінами. Пізніше дерев’яні стіни замінили потужними мурованими. Площа міста у мурах склала 60 гектарів і ці мури збереглися до нашого часу. Крізь мури у місто ведуть древні брами, а від мурів починаються забудовані старими кам’яницями вузькі й затишні вулички.
Серце Трнави – Троїчне наместя (Троїцька площа), в центрі якого стоїть чумна колона. Тут стоїть радниця із Міською вежею, висота якої 57 метрів, тут же розташований міський театр (дівадло), поряд, у вуличці, церква святої Трійці, збудована єзуїтами у 1729 році. Від площі, повз театр, простяглася коротенька Дівадельне вулиця, яка впирається у колишній францисканський монастир святого Якова.
Не буду перераховувати усіх храмів Трнави, їх тут багато – «Словацький Рим» все таки, але хочу ще згадати готичну церкву святої Єлени, яка мені дуже сподобалася своїм древнім колоритом. Вона вважається найстарішим храмом міста. Вважається, що її будівництво почалося у 13 столітті. А ще тут є синагога 19 століття та кафе, біля неї, яке називається теж називається «Синагога». На жаль, я у те кафе не заходив, тому й не знаю, чим там годують.
Будете у Словаччині, недалеко від Братислави – заїдьте у Трнаву
Текст та фото Романа Маленкова.
