Від Єревана до Гарні 30 кілометрів, а від Гарні, до одного із найцікавіших об’єктів Вірменії – казкового юнесківського монастиря Гегард – 10 кілометрів. Я чув, мешканці Єревана називають цю місцину одним словом – Гарнігегард, з чого стає зрозумілим, що відвідування одне без іншого, недоцільне. Як на мене, Гегард – це зовсім інший масштаб величі, але і Гарні – доволі симпатична штука.
Існують припущення, що місто на місці Гарні існувало ще в доурартський період, але ніяких археологічних свідчень цьому немає. На початку нової ери тут, на базальтовій горі, стояла потужна фортеця, залишки якої ми бачимо і нині. У 59 році римські війська вторглися у Вірменію, захопили і спалили тодішню столицю Арташат. Тодішній вірменський цар Трдат І, не бажаючи втрачати повністю країну, почав переговори з імператором Нероном, про васальство. У 65 році Нерон у Римі коронував Трдата І на царство у Вірменії. Мало того, він оплатив відновлення зруйнованого Арташату. Трдат І повертається у Вірменію й у 66 році починає відновлення Аташату й інших фортець, серед яких була й фортеця Гарні – досить потужна твердиня, яка мала три десятка башт. І приблизно тоді ж, ймовірно під впливом побаченого у Римі – столиці світу – почав будівництво у Гарні язичницького храму. Припускають, що храм був присвячений богу Сонця – Арегу-Міру (а може це були два окремих бога).
Загалом невеликий, але розкішно декорований, із сходами та колонадами, храм у Гарні, хоч і виглядав чужорідним елементом на вірменській землі, але він усіх зачаровував своєю красою, про що писали тогочасні мандрівники. У 1679 році сильний землетрус зруйнував храм – залишився стояти лише постамент із сходами, колони, стіни і дах розвалились повністю.
Храм був побудований із великих кам’яних блоків довжиною близько двох метрів. Ці блоки були дуже важкими й можливо тому їх не вкрали, і вони залишились лежати на майданчику біля храму. У 1966-1976 рр. будівлю було відновлено, хоча ще у 19 столітті російські чиновники намагалися перевезти руїни у Тбілісі, щоб скласти там, але камені виявилися заважкими для перевезення.
Археологічні дослідження дозволили відкрити на території комплексу фундаменти храму-ротонди Святого Сіону, зведеного у 7 столітті, палац коменданта фортеці (теж лише підмурки), бані (напевне османського періоду). Загалом, Гарні – один із найбільш відвідуваних туристичних об’єктів Вірменії.
Текст та фото Романа Маленкова.
