Нораванк – в перекладі – новий монастир. Новий він лише у порівнянні із багатьма іншими відомими вірменськими монастирями, а так він не такий вже й новий, адже заснований у 1205 році. Фундатором обителі був єпископ Ованнес, а донаторами виступили вірменські князі Орбеляни.
Перший храм монастиря був зруйнований землетрусом – від нього лише фундамент залишився. У 1216-1227 рр. збудували нинішній головний храм – церкву Сурб Карапет (святого Іоанна Хрестителя). Це типовий зразок вірменської архітектури – хрестово-купольна будівля із прибудованим притвором – гавітом. В підлозі гавіту численні надгробки – це традиційно для вірменських храмів, щоб люди молились на могилах багачів. Десь тут є поховання князів Орбелянів, але його я не ілентифікував.
Другий храм монастиря присвячений Богородиці – Сурб Асвацацин. Це один із найбільш довершених вірменських храмів. На замовлення Орбелянів його збудував видатний архітектор Момік. Будівництво завершилося у 1339 році. Церква двоповерхова. На другий поверх ведуть вузькі сходи, розташовані над входом на перший поверх, із зовнішнього боку.
В монастирі є музей Моміка, який був не лише архітектором, але скульптором, художником – багатогранним митцем. Тривалий час він служив Орбелянам, які мали в Нораванку свою резиденцію.
Монастир Нораванк розташований у надзвичайно мальовничій долині ріки Арпа. Місцями долина є справжньою ущелиною, дуже фотогенічною. Навпроти монастиря долина розширюється і виступає червоними скелями. Разом із монастирем, долина ріки Арпа є кандидатом на включення у Список ЮНЕСКО.
Від Єревану до Нораванку 125 кілометрів. Найближче село – Арені. В селі збереглася церква, яку теж будував Момік.
Текст та фото Романа Маленкова.
