За 20 кілометрів від Єревану, в місті Аштарак, є невеличка, але напрочуд цікава церква Кармравор. Її розміри 5,9 на 7,4 метра, але тут збереглися неймовірні стародавні фрески – в жодному храмі Вірменії подібних я не бачив.
Взагалі в Аштараку немало храмів та інших пам’яток, але нас цікавила саме церква Кармравор. Заснована у 7 столітті вона прекрасно збереглася. Навколо неї мури та древній цвинтар, із випуклими, горизонтальними надгробками. Церква за архітектурою нагадує візантійську. Вона хрестоподібна в плані й увінчана приплюснутою банею. На бані рудий черепичний вигнутий шпон, як і на даху, і напевне він дав назву храму – Кармравор – в перекладі «абрикосова». Це один із найдавніших зразків подібного покрівельного матеріалу у Вірменії.
Існує легенда, що Кармравор – це ім’я дівчини, яка, разом із двома старшими сестрами, закохалась у одного парубка, якого звали Саркіс. Старші згорьовані сестри, боялись, що парубок їх не обере, й кинулися із скелі. Кармравор, дізнавшись про це, і собі кинулася зі скелі, і от на тому місці, звідки вона стрибнула збудували церкву. На місцях загибелі старших сестер теж звели храми, які теж збереглися, але значно гірше.
У церкві Кармравор неймовірні фрески. Збереглися вони не найкращим чином, і на темному камені стін церкви їх можна відразу й не помітити, але коли вже помітиш – вони ніби проявляються, заворожують.
Текст та фото Романа Маленкова.
