Черговий пам’ятник безгосподарності та руйнації. Цього разу Чупахівський цукровий завод, 1851 року заснування.
Доля цукрових заводів Сумщини практично однакова, їх історію можна писати за калькою, змінюючи лише дати, назви та місця. І кінцевий результат у всіх однаковий.
Отже, в 1851 році у селі Чупахівка, тоді волосному центрі Лебединського повіту Харківської губернії, місцевим поміщиком була збудована невеличка цукроварня, де використовувалась ручна праця кріпаків. Давала вона лише 120-150 пудів цукру на рік, і ледве задовольняла потреби поміщицького маєтку. На цей час в Чупахівці вже існували також винокурний та селітряний заводи, а в 1863 році також спорудили і пивоварний завод. В 1870—1880-х роках цукровий завод, після реконструкції та модернізації, з встановленим новим обладнанням стає досить потужним підприємством. Щоб зрозуміти наскільки, порівняємо: наприкінці 80-х років завод, що став акціонерним товариством, виробляв понад 200 тис. пудів цукру за сезон, на ньому працювало понад 400 робітників, мав 3700 десятин землі для вирощування сировини – цукрового буряка.
На 1917-1919 роки припадає важкий період для заводу, він переходить з рук в руки у ході бойових дій, періодично грабується, з 1920 стало спокійніше, завод відремонтували, об’єднали із радгоспом, створивши цукровий комбінат. В ті ж роки при заводі відкрили школу. В 1927 році комбінат перевищив на 50% довоєнний виробіток цукру. Потужності й далі нарощувались, і в 1941 році завод переробляв 10,4 тыс. центнерів цукрового буряка за добу. Цьому сприяло також те, що у 1930-х роках збудували вузькоколійку, яка з’єднувала село з Охтиркою.
Під час війни цукрозавод евакуювали в Пензенську область. На відбудову та запуск заводу з бюджету виділили 2 млн.рублів. 1960 – нова реконструкція.
За часів незалежності сталось те, що й з іншими заводами: реорганізація, приватизація, перепродаж, банкрутсво, закриття (2008), різка на металолом (рельси на вузькоколійці демонтували ще раніше – у 2003). Цехи також розібрали, а з частини цегли збудували в селі нову церкву.
Від колись потужного підприємства залишилась лише заводська труба, їй знайшли застосування – в якості вишки для антен сотового зв’язку.
До речі, мешканцям Чупахівки не пощастили двічі, в середині 2000-х закрили також хлібкомбінат.
P.S. для роздумів.
Наприкінці 19 ст. – початку 20 ст. на території сучасної України працювало біля 480 цукрозаводів. А скільки їх залишилось ? Не відповідайте – питання риторичне.
Текст та фото Ігоря Дорожка, Олега Години та Максима Назаренка.
