Знєте, іноді не зовсім є зрозумілими мотиви, коли змінюють назви населених пунтів. Причому назви тут же, ще й покоління не пройшло, мінялись з примхи тих, хто такі назви встановлював циркулярами.
Ось є таке село Сонячне на Охтирщині Сумської області. Відоме з кінця 19 ст. як Шляхова економія, в 1950х роках, вже як селище отримало назву Мирне, а 1964 року перейменовано в Сонячне (невже перестало бути мирним?).
Селище Сонячне, його створення, напряму пов’язане з Харитоненками.
Харитоненки, як цукрозаводчики, розуміли, що кількість виробленого цукру, а значить і збільшення статків залежить не лише від потужності цукроварень, а й від цукристості (вмісту цукру) у цукровому буряку. Тому для досліждень, селекції та подальшої культивації корнеплода необхідно було створити відповідне господарство чи економію з залученням до праці вчених-агрономів, з будівництвом спеціальних лабораторій та мати потужну виробничо-матеріальну базу.
Одна із будівель ДСС зведена у стилі українського модерну.
Почалось все з дослідницького поля.
А згодом, у 80-х роках 19 ст. Павло Харитоненко в цьому місці, біля річки Хухря, вирішує створити дослідно-селекційну станцію, яку в честь батька, Івана Герасимовича Харитоненка, назвав Іванівською. Для робітників розбудовується поселення. Над назвою поселення-хутора довго не роздумували, оскільки розміщувалась воно на перетині шляхів Суми — Полтава — Харків, то й назвали Шляхова економія.
ДСС почала свою діяльність 1897 року. Окрім цього, Харитоненки збудували на березі річки ткацьку фабрику, а також розводили шовкопряда, для цих цілей насаджували дубові посадки і ліси.
Іванівська дослідно-селекційна станція – одна із найстаріших серед дослідних установ України. Її заснування поклало початок створенню вітчизняних сортів цукрових буряків, а згодом і злакових культур. За час її існування науковцями станції створено 11 сортів і гібридів цукрових буряків, 15 сортів озимої пшениці та два сорти м’якої ярої пшениці, написано і видано понад 1000 наукових праць, 35 наукових видань.
Нині ДП «Іванівська ДСС ІБКІЦБ НААН» — структурний підрозділ Національної аграрної академії наук, займається вирощуванням насіння зернових та овочевих культур.
На території Сонячного знаходиться декілька курганів, але їхнє походження невідоме. Один із курганів має назву “Шведська могила”, можливо, це пов’язано з подіями початку 18 ст.
Ялиново-сосновий ліс, який знаходиться на узбережжі річки Хухря, початково задумувався як парк відпочинку і прогулянок, і зараз в ньому збереглись ще старі стежки.
У 20-х роках 20 ст. збудували дамбу та розширили ставок, висадили яблуневий сад, а це місце назвали “тераси”, які видно на одній із світлин.
До речі, річку Хухря, ту її частину, що знаходиться між Каплунівкою (це вже в Харківській області) і Сонячним називають також Мойка, як і хутір між цими селами. Таку дивну назву річка отримала не випадково. Тут розводили багато овець, а шкури обробляли та мили у річці, звідси і назва.
Текст та фото Ігоря Дорожка, Олега Години та Максима Назаренка.
