Цього літа відкрив для себе ще один обласний центр – Суми. Зайвий раз відзначив для себе, що “цікавість” міста для туристів – це, передусім, промоція. Промоції Суми не мають, а місто нічим не гірше за Полтаву, Чернігів, Тернопіль чи Луцьк. А туристів немає… У підтвердження моїх слів можу сказати, що цікаві об’єкти Сум я оглядав 2 дні і все одно не встиг все оглянути. Розповідь про Суми буде аж в 4 частинах! Місто чисте і охайне, пам’ятки – в доброму стані. Готелі і кафешки – дешеві. Сполучення з Києвом – зручне. В довколишні не менш цікаві слобожанські міста ходить багато маршруток і приміських поїздів.
Перша розповідь про місто буде присвячена найстарішій центральній частині міста, яка колись мала назву “Сумин город”, або просто “Город”. Історія Сум почалася в результаті наслідків битви під Берестечком, коли 1651 року українські козаки під проводом Богдана Хмельницького зазнали поразки. Після цієї поразки Хмельницький дозволив людям переселятися з правобережжя на Полтавщину і на прикордонні землі, які були перед тим практично не заселені, і отримали назву Слобожанщина. 27 червня 1651 року було сформовано Сумський слобідський козацький полк, з людей які тоді проживали на Слобожанщині і за походженням були втікачами з правобережної України.
Роком заснування Сум вважається 1652 рік. Саме тоді починається будівництво Суминої слободи козаками-переселенцями. Слободу будували на пагорбі, який з трьох сторін був оточений річками: Псел, Сума (тепер Сумка) і Сумка (тепер Стрілка). Це було дуже вдале розташування зі стратегічно-воєнної точки зору. Будівництво поселення велося протягом 1652–1653 років на тереторії сучасних вулиць: Соборна, Воскресенська і Козацький вал. Ззасновником і осадчим Сум, їхнім першим городовим отаманом, а пізніше – першим сумським полковником, вважається український політичний та військовий діяч, дворянин Герасим Кондратьєв.
За однією з версій назву Суми місто отримало від 3-х знайдених при заснуванні міста «сумок» з золотими монетами, тепер ці «сумки» відображено на гербі міста. На центральній вулиці Воскресенській поруч з найстарішою кам’яною спорудою міста – Воскресенським собором, у 2008 році було встановлено пам’ятний знак «Сумка», який являє собою оригінальну скульптурну композицію, центральним елементом якої є колодязь-фонтанчик, над яким встановлено арку (знак небесного склепіння, безкінечності). З арки звисає сумка (торбина) з грошима і тризубим гаком, а з неї начебто «витікає» річечка Сумка. На арці праворуч – зображення Воскресенської церкви, а ліворуч – Спасо-Преображенський собор.
1 липня 1656 року було ухвалено рішення про перетворення Суминої слободи в місто Сумин (надалі місто Суми), і почато будівництво фортеці. Будівництво велося у 1656–1658 роках, керував ним московський воєвода Кирило Арсеньєв, разом з ним до Сум прибуло 52 людей, які мали організовувати зведення фортеці. Метою будівництва фортеці був захист Слобідської України від набігів татар. Стіни фортеці було споруджено з дубових колод, під фортецею викопано підземний хід до води (до річки Псел) за допомогою якого у майбутньому під час облог місто забезпечувалося питною водою. Було насипано навколо фортеці вал і викопано глибокий рів. Оборонні споруди доповнювалися природними: річки Псел, Сума і Сумка з трьох боків опоясували місто. З півдня підступи до Сум захищав зроблений в 1658 році перекоп між Пслом і Сумкою (тепер Стрілка). Сумська фортеця мала 27 (!!!) башт (4 башти з проїзджими воротами та 23 глухі башти), також в стіні фортеці було ще 8 воріт.
У 1702 році завершується будівництво Воскресенської церкви — у теперішній час найстарішої споруди Сум, що збереглася. Храм є чудовим взірцем козацького бароко. Знаходиться на центральному майдані Незалежності наприкінці вулиці Воскресенської на місці колишньої фортеці.
Церква тридільна, триверха, двоповерхова церква з верхнім холодним храмом Воскресіння Христового й нижнім теплим св.Андрія Первозваного змурована й освячена 1702 р. коштом полковника Сумського слобідського полку Г.Кондратьєва. Храм слугував усипальницею роду Кондратьєвих.
З церквою пов’янана одна страшна легенда. Засновник міста Герасим Кондратьєв мав сестру Марію, що мала задеркувату вдачу. У ті часи Суми потерпали від злодіянь ватаги розбишак, що грабували жителів міста та його околиць. Зрештою розбійників схопили, але отаманом ватаги виявилась Марія, сестра Герасима Кондратьєва. На сімейній нараді владоможний брат прийняв нелегке, але справедливе рішення — замурувати лиху сестру в мурах тодішньої церкви. І насправді, під час пізніших обстежень храмових мурів і підземель, були знайдені ходи, що вели до річки Псел, а також виявлені рештки жіночого тіла.
У середині XIX ст. над північним і південним ґанками-притворами надбудовано другі поверхи, а головний вхід перенесено з західного на північний фасад з прибудовою критих сходів Г-подібного плану, що ведуть у верхню церкву. Внаслідок цих перебудов композиція споруди набула характеру хрещатої.
Церква була не лише святою обителлю, але й оборонною спорудою, про що свідчать надзвичайно грубі мури (їх товщина сягає 1,5 м) та глибоко врізані вікна. Великий підвал мав підземні ходи до річки Псел.
У 1906 р. на північ від церкви споруджено муровану дзвіницю типу восьмерик на четверику в архітектурних формах, ідентичних формам церкви. У 1978 р. завершено реставрацію церкви й дзвіниці за проектом архітектора М.Говденко.
Після здобуття Україною Незалежності (1991) Воскресенська церква, що знаходилась тоді і перебуває понині (кін. 2000-х років) у аварійному стані, була єдиним храмом, переданим у відання релігійної громади УПЦ КП, решта храмів є новобудовами. Воскресенська церква є Свято-Воскресенським кафедральним собором Сумської єпархії УПЦ Київського патріархату.
На захід від Воскресенської церкви починається одна з центральних пішохідних вулиць міста – вулиця Воскресенська. На ній можна зрозуміти, наскільки в Сумах мало туристів…
Вул. Воскресенська порівняно із завжди людною і торговою Соборною, що йде паралельно Воскресенській, контрастує своїм переважно житловим і спокійним характером. Це відбивається і в забудові вулиці, яка в цілому зберегла дореволюційний вигляд. Переважають будинки адміністративного або виключно житлового характеру. Раніше тут знаходилися оселі підприємливих купців, готелі, ресторани, кінотеатр і міська пошта.
Будинок пошти, зведений на початку ХХ ст. у стилі модерн, і нині використовується за своїм призначенням.
Воскресенську в давні часи називали ще “вулицею готелів”, яких тут нараховувалося п’ять. Серед них особливо виділяється будівля найбільшого з них – “Грандотель”, зведена наприкінці ХІХ ст. Він прикрашений багатим зовнішнім декором -пілястрами, рустом, рельєфним арковим обрамленням, що було доволі типовим для архітектури м. Суми.
Головною вулицею центрального району, і міста в цілому, є вулиця Соборна. Вона виникла наприкінці XVIII ст. в результаті перебудови Сум за генпланом 1786 р. Первинна назва вулиці – Московська. У 1880-х роках міська дума прийняла рішення про її перейменування на Соборну, що, очевидно, було пов’язане з капітальною перебудовою головного храму міста.
Вул. Соборна зберегла значну частину старих будівель дореволюційної доби, зведених переважно вже після затвердження чергового генплану міста 1845 р. Здебільшого це двоповерхові будинки, що мали багатофункціональне призначення: підвали слугу вали для збереження товарів, на першому поверсі розташовувалися крамниці й контори банків, другий – орендували фінансово-кредитні установи,приватні лікарі, а також окремі городяни під особисте житло.
Домінантою центральної частини міста і вул. Соборної є кафедральний Спасо-Преображенський собор Сумської та Охтирської єпархії УПЦ МП. Він був зведений на місці дерев`яної Преображенської церкви, спорудженої ще у перші роки існування Сум. Протягом 1776–1788 рр. городяни звели величний кам’яний храм. Перший архітектор, який спроектував храм, невідомий.
У середині XIX століття будівля почала псуватися, тому у 1858 році вона була дещо перебудована та перетворилася з двох’ярусної на одноповерхову. Проте сучасного вигляду, такого, яким ми знаємо собор зараз, споруда тоді ще не набула. З 1882 по 1892 рік була проведена капітальна реконструкція храму, під керівництвом М. Ловцова, який тоді був академіком архітектури. Меценатами відновних робіт були сумські купці Микола та Дмитро Суханови.
Двокупольний, хрещатий у плані собор поєднав у собі елементи різних стилів, таких як ренесанс, бароко та класицизм.
У підстави барабану з позолоченим куполом розміщено чотири 3-метрові скульптури апостолів- по одній на кожний кут. Їх об’єднує балюстрада чорного кольору. На фасадах та карнизах є багато ліпних деталей, які зачаровують майстерністю, з якою вони зроблені.
Дзвіниця собору зроблена у стилі бароко. Два яруси примикають до притвору, три інших являють собою чотирикутну башту. Завершується дзвіниця невеликим сферичним куполом з фігурами святих. Вся споруда спрямована вгору, що підтверджує побудова її ярусів.
Так собор виглядає ввечері:
Ліворуч від Спасо-Преображенського собору стоїть комплекс міської садиби (кін. XVIII ст. — II пол. XIX ст.). В головній будівлі садиби знаходиться управління Сумської та Ахтирської єпархії УПЦ МП:
Садиба має два флігелі:
Праворуч від собору стоїть одна з найстаріших споруд міста — колишня міська ратуша, побудована в XVIII ст.
За припущенням істориків, тут також розташовувалась канцелярія Комісії влаштування слобідських полків (1732 – 1743) — орган, що керував усіма п’ятьма полками Слобожанщини, а також штаб Сумського гусарського полку, спадкоємець козацького регіменту.
За ратушею знаходиться старий двоповерховий будинок з червоної цегли, прикрашений декоративними вежами, який проектувався для Олександрівського сільськогосподарського банку дрібного кредиту Сумського повітового земства. Частину приміщення банку також орендував підприємець Е. Кайданський, власник першого автомобільного магазину у Сумах.
На вул. Соборній розташований сквер імені Т. Г. Шевченка. У часи існування Сумського козацького полку (1659–1765 рр.)на його місці знаходився міський замок-цитадель. Пізніше – будинок присутствених місць, магазини, цейхгауз Сумського
гусарського полку. Нині півколом сквер оточують будинки, зведені наприкінці ХІХ ст. Серед них — будівля колишньої Сумської 1-ї жіночої гімназії (від 1996 р. — корпус юридичного факультету Української академії банківської справи НБУ (УАБС)), яка завдяки своїм багатим архітектурним формам схожа на невеликий палац.
Житлові будинки-близнюки (1910-ті роки) на Соборній:
Кінотеатр в стилі модерн (1910-ті роки):
Нижче від вул. Воскресенської розташовується ще одна центральна вулиця міста – Кооперативна (історична назва — Нижньовоскресенська).Тут збереглася щільна забудова старих будинків.
М’ясні ряди (1910 р.):
Торговий будинок купця Кулішова (1910 – 1911 рр.):
Садибний будинок кін. ХІХ ст.:
Синагога:
При підготовці розповіді використано путівник Guidebook “Суми. Запрошуємо до знайомства” (автор – Кудінов Дмитро Валерійович)
Автор – Андрій Бондаренко
