початок тут: Суми, ч.1: “Сумин город”
Сьогодні продовжимо знайомство з історичним центром Сум, розпочате у минулій розповіді. Почнемо з Покровської площі, на якій закінчуються центральні вулиці міста – Соборна, Воскресенська і Кооперативна. Покровська площа, названа так на честь церкви, яка розташовувалася на ній, виникла на місці замкової еспланади — вільному місці, що розділяло замок і міський посад, і до 1970-х років вважалася головним майданом Сум. Її ансамбль формувався у різні епохи, тому тут особливо відчувається співзвучність старовини і сучасності. Вздовж площі розташовані два сквери.
Окрасою м. Суми, його неофіційним символом, є альтанка, збудована на початку минулого століття за кресленням М. Щавельова. На цегляному восьмигранному цоколі піднесена ажурна дерев’яна конструкція, оздоблена багатьма декоративними елементами, які надають їй витонченості та легкості. Її діаметр — 6 м, висота — 10 м.
Сумська альтанка має символіку трипільської культури, язичні символи сонця та родючості, а також символи юдаїзму та Хрест. На перший погляд, вони не мають нічого спільного між собою, але це не так. Наприклад, Хрест крім відомого всім поняття Християнства, означає символ порядку, а шестикутна зірка — символ чоловічого та жіночого початків.
Неподалік від альтанки збереглась ще одна подібна споруда – дерев’яний кіоск поч. ХХ століття:
Напроти альтанки знаходиться одна з найцікавіших споруд Сум – будинок колишньої земської управи (1886 рік).
Ця споруда вирізняється півкруглим виступом, що нагадує вежу, а також фігурами каріатид, які підтримують балкон другого поверху. З 1920-х років в будівлі розташовано краєзнавчий музей.
В старому сквері ще у 1899 р. було встановлено пам`ятник цукро-заводчику, почесному громадянину м. Суми Івану Харитоненку (1822–1891), співзасновнику Цукрового синдикату, власнику фірми “І. Г. Харитоненко з сином”, міському голові м. Суми у 1867–1873 рр., відомому меценату, за життя якого Суми перетворилися на упорядковане місто. Скульптура І. Харитоненка роботи відомого російського майстра О. Опекушина не збереглася. Після Жовтневої революції
пам’ятник був демонтований, а на його місці в радянський період змінювалися одна за одною скульптури Лєніну. У 1996 р. на старому постаменті з фінського граніту була встановлена бронзова копія “Харитоненка” сумського скульптора А. Івченка.
У сквері перед художнім музеєм встановлена контактна скульптура “Веселий сумчанин” (ск. Б. Люклян, 2012), прототипом якого став шоумен, керівник КВНівського руху в Сумах Володимир Кривопишин (1959–2012).
У 2012 р. у глибині скверу споруджено фонтан “Покровський”: струмені води підіймаються з землі на різний рівень, формуючи ступінчатий водний об’єм, що узгоджується з контуром пам’ятника цукру, який знаходиться неподалік (ск. О. Шевченко, В. Довгалюк, 2010). Композиційно він нагадує пресовані кубики цукру, який виготовлявся на рафінадному заводі в Сумах. Цей монумент — данина колись провідній галузі промисловості Сум. У місті працював найбільший у пореформений період рафінадний завод в Європі, заснований у 1869 р. На початку ХХ ст. Суми по праву називалися “столицею цукрового королівства”. Сходи, якими можна піднятись на гору пам’ятника символізують прагнення до успіху, співзвучне девізу на гербі Харитоненків: “Працею звеличуюсь”.
Покровська площа розділяє собою два історичні райони міста — Город і Перекоп. Свою назву район Перекоп отримав від глибокого рову, заповненого водою, який з’єднував Псел і Стрілку і надавав Сумській фортеці додаткових переваг в обороні. Головною вулицєю Перекопу є Петропавлівська – продовження вулиці Соборної. Саме на ній розташована основна частина пам’яток Перекопу.
Головна цікавинка Перекопу – палацовий комплекс Суханових-Сумовських. На початку 1890-х років сумський підприємець-меценат Микола Суханов розпочинає будівництво садиби для своєї родини. Будівля була закладена на розі Думської (нині Першотравнева) та Петропавлівської вулиць. Архітектурний ансамбль складався з двох споруд: конторського будинку та житлового. У 1895 році будівництво було завершено. Садиба оснащувалася за останнім словом техніки, включаючи електричне освітлення. Між центральною будівлею та конторою до нашого часу залишився підземний хід. Пізніше садиба стала власністю знатної родини Сумовських. Син останньої власниці будинку, Оскар Гансен, встиг під час Першої світової війни сховати колекцію декоративно-вжиткового мистецтва, яка пізніше увійшла до зібрань Сумського художнього музею.
Садиба милує око кожного перехожого своєю архітектурною довершеністю, пластичністю ліній та неабияким смаком архітектора. Двоповерховий будинок являє собою міні-палац.
Перший поверх рустований під так звану «шубу». Другий зроблений за всіма канонами класичної архітектури: це й пілястри коринфського ордеру, і напівколони, і всіляка ліпнина декоративного характеру (гірлянди, рельєфні модульйони, віньєтки, картуші та рослинні орнаменти). Вікна будівлі мають у своєму оформленні сандрики та замки в арочних прорізях, у вигляді голови царя звірів-лева. Також над центральним входом виступає невеликий балкон (справа та зліва від нього міститься ще по дному балкону з балясинами).
Конторський будинок, який входить до архітектурного ансамблю садиби, розташований на перетині вулиць Петропавлівської та Першотравневої. Ця одноповерхова будівля має карниз із ліпними кронштейнами; стінки розділені пілястрами та вікнами прямокутної форми. Будинок має підкреслений парадний вигляд.
Будівлі доповнюють одне одного в архітектурному сенсі та об’єднані металічною огорожею з відштукатуреними цегляними стовпами.
Брама садиби:
На перехресті вулиць Петропавлівської та Академічної можна побачити ще декілька цікавих пам’яток. Передусім, виділяється триповерхова споруда 2-го корпусу Академії банківської справи. Вона була зведена в 1914–1917 рр. в стилі класицизму за проектом архітектора міністерства юстиції Російської імперії В. Пруссакова для Сумського окружного суду. Центральний вхід корпусу виділений ризалітом із шістьма напівколонами з корінфським ордером та фронтоном.
Навпроти нього знаходиться 3-й головний корпус Академії банківської справи, що являє собою складну в плані еклектичну споруду. Корпус зведений у 2001–2008 рр. на місці колишньої садиби Кондратьєвих, в якій тривай час одночасно перебували пожежна частина, міська дума й окружний суд (будинок зруйнований на початку 1980-х років). В основу проекту покладено зовнішній вигляд будинку-попередника.
За адресою вул. Петропавлівська, 63 знаходиться парадний будинок Сумської обласної філармонії, колишній дім дворянського зібрання, побудований на початку 1890-х років. Він оздоблений багатим декором, стрічкою меандру, ліпними гірляндами, симетричними балконами із фігурними штахетами та чотиригранними банями.
На сцені філармонії виступали видатні виконавці з різних країн світу, в тому числі оперні співаки Ф. Шаляпін, С. Лемешев, Л. Собінов, трупа Міланської опери, а також учасники фестивалів “Органум” і “Бах-фест”, що проводяться в
місті, починаючи з 1993 р.
У глибині кварталу, між вулицями Береста й Антонова, розташувалась будівля ЗОШ №4, що нині знаходиться на реконструкції (Петропавлівська, 79). Це один з найстаріших навчальних закладів м. Суми. У 1873 р. він був відкритий як реальне училище, яке мало механічне і хіміко-технічне відділення й готувало учнів до вступу у технічні виші. Училище мало домову церкву в ім`я Олександра Невського і добре обладнану хімічну лабораторію.
По вул. Петропавлівській та з’єднаних з нею вулицях зберігся ряд садиб, що раніше належали окремим іменитим городянам. Зокрема, будинок садиби Чурилових, зведений у стилі неоренесансу з багатим декором і маскаронами.
По вул. Петропавлівській 62 знаходиться колишня головна гімназія М.І.Ізмайлова (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.):
Житловий будинок кін. ХІХ ст.:
При підготовці розповіді використано путівник Guidebook “Суми. Запрошуємо до знайомства” (автор – Кудінов Дмитро Валерійович)
Автор – Андрій Бондаренко
