Морозної зимової днини, стрийський староста Ян Собеський, заблукав під час полювання, десь неподалік від Поморян. До глухої ночі блукав він ярами і лісами, доки не вийшов на гору, до маленької хижки могомільного старця. Старець приютив, згрів магната, і нагодував його горохом. Врятував. Старця звали Гедеон Буйницький. Він розказав Яну про своє буремне життя, яке він, доки не усамітнився у молитвах, провів у козаках – битвах та походах, а ще, напророчив Собеському стати королем. Вдячний, тоді ще, стрийський староста, у березні 1665 року, видав дозвіл на фундацію біля Красної Пущі, на горі (де жив Гедеон), монастиря отців василіан. Отака легенда.
Схимник, хижка, горох – ну зовсім як про зустріч Ричарда Левове Серце із монахом Таком, у романі Вальтера Скотта «Айвенго». Мабуть так виглядають усі романтизовані легенди про заблукання королів. Але Ян Собеський, майбутній король Польщі та переможець турків під Віднем, дійсно мав відношення до заснування і розвою монастиря під Красною Пущею. Нині це Краснопущанський монастир в Бережанському районі Тернопільської області.
Вже на під’їзді до монастиря, який розташований у глибокій долині, а зовсім не на горі, нас зустрічають «веселі» чоловіки. Один співає, інший просить цигарки, ще один пропонує екскурсію. Це пацієнти психоневрологічного інтернату, яку розмістили у приміщеннях монастиря в радянський період. Люди це досить спокійні – їх не варто боятися. Кажуть, що допомагають відновлювати монастир, який заснував король Польщі.
Монастир отців василіан був заснований на горі, і будувався із дерева. У 1700 році монастир став греко-католицьким, а у 1730-му його перенесли з гори у долину. Наприкінці 18 століття відбудували із цегли – церкву Івана Хрестителя та келійний корпус, прибудований до неї. Була іще дерев’яна церква, та деякі інші будівлі, але вони не збереглися.
Нині монастир, який повернули отцям василіанам, але не прибрали із келійного корпусу психоневрологічний інтернат, активно відновлюється. Прекрасна місцина, гарна легенда та історія і дорога непогана, що немаловажно. Але не їдьте сюди із Львівської області, бо дорога вам не здасться нормальною. Їдьте із Бережан.
Текст та фото Романа Маленкова
