Щоб потрапити в Олександрівку, треба в центрі Данилово прямісінько біля церкви повернути праворуч і проїхати кілька кілометрів по розбитій дорозі. Ці кілометри варто подолати, щоб побачити ще один архітектурний шедевр дерев”яної готики Мармарошу – церкву святої Параскеви П’ятниці.
Знайти храм доволі легко адже його ще здалеку видно з дороги. А от підійти впритул буде трохи важче, бо церковне подвір’я щільно оточене городами, на межі яких господарі понаставляли паркани. Тому, щоб не блукати городами, краще одразу спитатись у місцевих, як знайти потрібну стежку.
Перший храм в Олександрівці стояв у іншому місці – в урочищі Потік. Церкву святої Параскеви П’ятниці, яка є другою в селі, свого часу теж переносили з місця на місце.
Дослідники стверджують, що частина нижніх брусів походить з XV століття. Ця версія виглядає цілком реальною адже в ті часи для побудови церков не раз використовували матеріал з старих храмів-попередників.
Церкву святої Параскеви П’ятниці звели у 1753 році.
За зовнішнім виглядом храм схожий на своїх колег з Сокирниці, Крайниково, Данилово, проте має деякі свої характерні особливості. Зокрема на відміну від своїх сусідок в Олександрівці відкритий ганок, а опасання йде по всьому периметру церкви.
Також на відміну від інших храмів мармароської готики дану церкву доволі зручно розглядати і фотографувати, адже навколо неї практично немає дерев, а подвір’я доволі просторе та ще й видно храм здалеку.
А ще на відміну від своїх сусідок церква святої Параскеви виглядає найбільш гармонійною. Саме тут найкраще поєднано вертикальні і горизонтальні лінії, тому храм є найбільш правильно пропорційним.
За радянської влади в церкві було відкрито місцевий краєзнавчий музей, який ще діяв і в часи незалежності, проте зараз, незважаючи на табличку, схоже, що він уже покинув стіни храму.
Поруч з храмом стоїть каркасна двоярусна дзвіниця, яка є молодшою від церкви – її звели у ХІХ столітті.
Шпиль з декоративними башточками:
Галерея перед бабинцем:
Вхід до храму:
Старий іконостас:
В Олександрівці найкраще серед храмів в сусідніх селах зберігся старий настінний розпис, який було виконано 1779 році майстром Стефаном Теребельським.