Поблизу Хуста в кількох селах збереглись унікальні дерев”яні церкви, які називають мармароською готикою, або дерев’яною готикою Потисся. Знайомство з цими храмами розпочнемо з Миколаївської церкви в селі Сокирниця.
Церква св. Миколая розташовується в центрі села при дорозі. Одразу ж біля дерев’яної святині міститься новий мурований храм, по якому легко відшукати архітектурну пам’ятку, що ховається поміж дерев.
Миколаївську церкву датують 1704 роком. Хоча джерела також вказують, що цей храм первісно було збудовано у селі Шашвар (сьогодні – село Тросник у Виноградівському районі) на початку XVII століття.
До переїзду церкви у Сокирницю храм не мав вежі і був схожим на церкви хатнього типу, а його високі дахи були вкриті соломою.
У 1770 році святиню перевезли в Сокирницю, тоді ж храм суттєво змінив свій зовнішній вигляд – з’явилась висока вежа над бабинцем, над усіма частинами храму звели аркові склепіння, а дах покрили гонтом.
Церква непогано збереглась до наших днів, хоч на даний момент і не є діючою – місцеві віруючі користуються новим храмом.
Шпиль з маленькими декоративними вежами:
У теплу пору року фотографувати церкву не просто через обмежену кількість ракурсів, бо храм щільно оточений деревами, листя яких суттєво закривають види на святиню.
Не можу сказати, що інтер”єри храму вражають, проте заглянути всередину все одно було цікаво.
Вівтарний камінь:
Ряд ікон, які поставили біля стіни. Хочеться вірити, що з часом вони займуть своє законне місце.
Поруч з церквою стоїть масивна і висока дзвіниця, яку звели у 1770 році, одночасно з перевезенням і перебудовою храму.
Дзвіниця реально виглядає масивною, а поруч з стрункою церквою її форми здаються ще більшими.
Сфотографувати дзвіницю, мабуть, ще важче ніж церкву, оскільки дерева її оточують значно щільніше.
Схоже, що дзвін теж старий.