Shkodër Shkodra найдревніше албанське місто, яке досі не може визначитися, якого воно роду Шкодер чи Шкодра. Зовсім поруч за кілька кілометрів знаходиться кордон з Чорногорією. На час мого відвідування дві країни з’єднувала однополосна дорога. Наслідок комуністичного 45-літнього закриття кордонів у Албанії на замок.
Місто може похвалитися декількома храмами різних релігій, відреставрованими вулицями початку ХХ століття і облізлими совковими багатоповерхівками.
Кафедральний католицький собор – найбільший на Балканах, а тому в часи комуністів слугував спортзалом. Велика мечеть Ебу-Бекр, яка височіє в центрі міста, побудована за кошти Саудівської Аравії та Єгипту на місці старої Османської мечеті. Стару ж зруйнували в часи, коли всі албанці в один день проснулися атеїстами. Недалеко велика православна церква.
Що подивитися у Шкодері після 45-60 хвилинної прогулянки по місту ще? Фортецю Розафа албанською Kalaja e Rozafës. Хоча після того, як видерешся наверх, розумієш, що найкращий вид на неї знизу. За винятком міцних стін, що в основному збереглися ще з венеціанського періоду, більшість будівель всередині не збереглися.
Фортеця Розафа була побудована на висоті 130 метрів у формі неправильного трикутника. Вона, здається, охоплює усю вершину пагорба, а десь внизу майже повністю оточена водою. Першим тут щось побудували іллірійці, потім прийшли римляни, а за ними візантійці та венеціанці. У середині ХV століття турки зайняли її після десятимісячної облоги й перебували тут аж до 1913 року, коли чорногорці завоювали місто. Само собою, як і про будь-яку споруду такого віку існують легенди. Одна з них оповідає, що троє братів хотіли побудували першу фортецю у Шкодрі. Однак їхні зусилля були марними, оскільки кріпосні стіни руйнувалися щоночі. Як завжди знайшовся розумник, який порадив принести жертву – закласти когось живим у фундамент фортеці. Тільки тоді стіни протрималися б вічно (от не знали вони ще казки про курячі яйця і міцність розчину на їх основі). Троє братів погодилися принести в жертву дружину, яка наступного дня першою принесе обід до братів (дивно, жінка пекла, варила, старалася, щоб гаряченьке швидше принести, а вони її в стіни замуровувати. У мене тільки одне питання, а чому не ту, яка остання принесе їжу).
Два старших брата розповіли своїм дружинам про план, всупереч домовленості з молодшим братом. Молодший як завжди у казках чи то дурень, чи може й не дуже вона йому подобалася, але слово не порушив. Отож саме Розафа – дружина молодшого з братів – з’явилася першою наступного дня до стін фортеці, щоб стати жертвою. Розафа прийняла свою долю, але поросила, щоб одна з її грудей, руки і ноги не були закладені камінням. Так вона могла продовжувати кормити немовля молоком і колихати колиску ногою. Баба з воза, фортеця швидко збудується. Я не знайшов, але кажуть десь є біля входу білі вапняні відкладення, які постійно зволожуються і капають – материнське молоко, як і раніше біжить зі стін.
Автор тексту та фото Сергій Щербій
