Австрія. Mödling Мьодлінг південне передмістя Відня всього в 10-15 хвилинах від столиці, її гамірливого життя, натовпів туристів та транспорту. Якийсь час – це був 24-й район Відня, і тільки з 1954 року Мьодлінг став автономним містом.
Місто вперше згадується в 903 році, перші споруди якого зводилися навколо замку Бабенбергерів Babenberger. Від замку, на жаль, збереглися лише руїни. Сильної шкоди замок зазнав під час першої турецької облоги Відня в 1529 році і був повністю спалений після удару блискавки в 1556 році.
Назва міста Mödling Мьодлінг трансформувалося зі слов’янського Medilihha, що означало «повільна проточна вода». До відкриття джерел Мьодлінг носив ім’я Babenberger за назвою власників.
Людвіг ван Бетховен жив і працював деякий час у місті. Кажуть, коли він був у Мьодлінгу, то частенько ходив до корчми під назвою Zu den zwei Raben «У двох воронів», де невеликий оркестр грав народні танці. Він отримав від Бетховена як подарунок одинадцять танців, відомих як Mödlinger Tänze. Будинок Zu den zwei Raben існує і сьогодні, але це вже не корчма, а приватні квартири.
Здається в Мьодлінгу життя не дуже змінилося з середньовічних часів чи, принаймні, з часів Бетховена. Цьому відчуттю сприяє також і те, що стара частина Мьодлінга вільна від машин. Просто маленьке здійснення мрій для насолоди старим містом. Побільше б таких містечок.
Поодинокі місцеві мешканці, дівчата, які, судячи з ходи, вперше змінили кросівки на підбори. Вулиці зі середньовічними кам’яницями межують з вуличками гарних віл. Отже, скачуйте Бетховена й вирішуйте, що подивитися поряд з Віднем у Мьодлінгу.
Rathaus/Schranne XVI столітті з годинниковою вежею. Дивна назва ратуші пояснюється тим, що вона спочатку називалася Шранн, як і центральна площа.
Майже всі пам’ятки зосереджені навколо. Раніше на центральній площі стояли м’ясні лавки, а тому вулиця зі збереженими середньовічними будинками городян залишила і давню м’ясну назву – Fleischgasse.
Коли турки вдруге стояли перед Віднем, було вбито майже все населення, яке втекло до церкви святого Отмара, але місто не постраждало. Навіть сьогодні сліди турецьких ударів можна побачити на залізних дверях до нижньої церкви. Ринок був відбудований разом із переселенцями Штирії. До всіх негараздів в 1713 році у місті спалахнула чума. Оскільки лише декілька десятків осіб стали жертвою цієї епідемії, вдячні міщани спорудили барокову Троїцьку колону на сьогоднішній площі Свободи.
Spitalskirche лікарняна церква св. Егідія – це пізньоготична церква середини XV століття. Назва походить від того, що в будівлі була лікарня, будинок для бідних та людей похилого віку.
Попівська вулиця Pfarrgasse, піднімається від ратуші до церкви-фортеці Pfarrkirche St. Othmar. Саме тут збиралися жителі Медлінг, щоб відбивати атаки ворогів, хоча й не завжди успішно. На високій горі серед лісу височить Чорна Вежа Schwarzer Turm. Побудована два століття тому до сих пір є приватною власністю, куди туристів не пускають.
Акведук Мьодлінгу збудували в 1870 – 1872 роках. В довжину 190 метрів з найбільшою висота десь до 28 метрів.
Seegrotte – це ще одне популярне місце в околицях міста Мьодлінгу. Цей колишній гіпсовий рудник, який був затоплений в 1912 році, нацисти використовували як цех для виготовлення реактивних літаків. Саме тут був побудований перший у світі винищувач-перехоплювач. Сьогодні в Seegrotte знаходиться найбільше підземне озеро Європи, по якому можна прогулятися на моторному човні.
Поряд з містом середньовічний Burg Liechtenstein. Одним словом, ковток свіжого повітря без пафосу столиці
Мандроголізм – це назавжди.
Текст і фото Сергія Щербія
