В середині 1683 року Османські війська досягли істотного успіху у своєму наступі на Європу, підійшовши до столиці імперії Габсбургів, славетного, пишного, заможного Відня.
Що тоді являв собою чи не найбажанішу для завойовників ціль.
Як пише історик Тарас Чухліб у своїй однойменній книзі, був “Золотим яблуком Європи”, яким найбільше хотіла заволодіти непереможна Оттоманська імперія.
Великий візир Порти Кара Мустафа був настільки впевнений у своїй перемозі, що не поспішав і буквально смакував кожен день облоги Відня, все тісніше стискаючи кільце оточення. Один за одним падали до ніг турків передмістя, а за ними і райони самого Відня. Висока Корона давно покинула місто і лишила лише нечисленних солдат та вірних патріотів тримати оборону. Сили захисників таяли кожен тиждень. Ще і хвороба, яка поширилась столицею, косила містян та майже не лишала надії втримати тогочасну столицю Європи.
Наслідки могли бути фатальні, а хід історії міг піти зовсім інакше…
Якби на порятунок братам-християнам не вирушив польський король Ян III Собеський, якій зібрав (в т.ч. на українських землях) більш ніж 22-тисячне військо.
Разом з військами австрійців та німців очолювана Яном III Собеським армія майже вдвічі поступалась за кількістю більш як 160-ній армії Османської імперії.
Але діяти вирішили негайно, спробувавши здивувати противника. Штурм об’єднаним військом позицій турків розпочався 12 вересня 1683 р.
Наступ був таким рішучим, а дії передових загонів, серед яких нахабністю виділялись козаки, що відразу вдарили в саме серце і першими наблизились до шатрів Великого візиря, що за один день вдалося внести паніку в ряди ворога. Самовпевнені до того, а тапер перелякані турки почали негайний відступ, а європейське військо їх переслідування.
Бої ще тривали протягом тривалого часу, а козаки відзначились численними локальними перемогами на шляху відступу османських військ. Багато хроністів фіксують, що українці славну здобич здобули у тих боях, звільняючи одне за одним міста від турецької окупації і гнали останніх аж до Чорного моря.
Про участь представників України у перемозі європейської коаліції держав над Османською імперією під Віднем багато писав згаданий Тарас Чухліб: “поруч з трьома сотнями козаків (серед них на сьогодні відомі імена полковника Апостола, сотників Чомухи і Потаренка, рядових «молодців» Михайла Мовчана, Тарана та Яреми) у цій «битві народів» 1683 р. воювало більш ніж 10 тисяч шляхтичів та селян українського/руського походження з Київщини, Волині й Брацлавщини, а також Підляшшя, Холмщини, Львівщини, Тернопільщини й інших земель Східної Галичини”.
Літопис:
“…розірвав мир з турками, оскільки турок пішов на цісаря християнського і підкорив всю землю угорську, а потім візир прийшов до стольного міста цісарського Відня і там добре-таки його добував. Навіть цісар, після того як кілька разів сходився з турками в битві, змушений був відступити з міста, поїхати і найняти солдатів найманців, а потім знову організувати відсіч. Заради загальної християнської справи, заради звільнення того християнського міста, туди з власної охоти ходило чимало і козаків. Тим козакам знатно заплатили. Коли ж польський король Ян Собєцький з військом польським підійшов до Відня, то вони так силу турецьку розбили, що сам візир, залишивши напризволяще табір, гармати і намети, з невеличким загоном заледве утік. Услід за ним було послано погоню. Вона безбоязно заходила у перше ліпше місто, не боялася відсічі і руйнувала та пустошила його».
Поразка під Віднем стала для Оттоманської імперії початком втрат позицій в Центральній та Південно-Східній Європі, руйнуванням мрій про право бути єдиним володарем Римсько-Візантійської спадщини.
Віденська перемога сприяла появі в Світі численних публікацій, книг, досліджень, в яких Ян III Собеський (народжений в Олесько Львівської області) був піднесений як видатний воєначальник, що визначив долю боротьби з османською загрозою для Європи.
Частина успіху в тому належить і українцям.
Автор: Ігор Полуектов
У МІСТЕЧКУ ЯВОРОВІ НА ЛЬВІВЩИНІ БУЛО УКЛАДЕНО КОЗАЦЬКИЙ РЕЄСТР УЧАСНИКІВ ВІДЕНСЬКОЇ БИТВИ
Документ під назвою «Реєстр козаків сотника Потапенка Запорозьких» було укладено 27 березня 1683 року. в королівському замку у містечку Яворів на Львівщині. До Реєстру було внесено таких учасників учасників битви під Віднем 12 вересня: сотник Яків Потапенко, осавул Федір Літинський, хорунжий Лукаш Грицкевич, отаман 1-го куреня Іван Столяренко та козаки його куреня – Грицько Морткович, Мартин Забродський, Лукян Кравченко, Алоїзій Засулич, Іван Котлович, Лесько Черняк, Яків Похиленко, Фесько Славацький, Андрусь Лучика, Савка Гаврилович. До 2-го куреня на чолі з отаманом Іваном Косенецьким входили козаки Петро Андрусевич, Гаврило Метельський, Демян Похиленко, Федір Андруленко, Ілько Москаль, Омелян Шибка, Степан Карпович, Микита Данильчик, Кирило Хватко, Семен Булисенко. До 3-ої сотні на чолі з отаманом Кирилом Клосовським входили козаки Самійло Максимович, Демян Смоленко, Євтух Матвієнко, Карп Максименчик. Ілля Боремкович, Самійло Гаврилович, Ярмола Омельченко, Іван Болошенко, Денис Злотар, Фецько Ярмольчик, Яків Залізняк, Семен Скорупенко, Харко Остушець, Ярмола Кияшкевич, Кучма Глинянчик. До 4-го куреня на чолі з отаманом Яцьком Федоровичем входили Данило Михайлович, Богдан Харченко, Омелько Секерчин, Томаш Жучко, Степан Іванчук, Яким Бондаренко, Лесько Латонкевич, Дмитро Райченко, Федір Жеребилович, Денис Голодний, Василь Ставчук. До 5-го куреня отамана Данила Павлицького – Яків Скрипкевич, Опанас Самойлович, Андрій Духоносець, Карп Лавринович, Хведько Кампанчик, Лаврін Гринкевич, Андрушко Яковчик, Кияш Дубівка, Семен Борщевич та Яцько Слюсаренко. До 6-го куреня на чолі з Микитою Усановичем входили Михайло Стефанович, Димитро Яцкович, Федір Коритенко, Онисько Павлович, Дем’ян Куриленко, Яким Васильчук, Василь Драбинка, Кирило Косарженко, Гаврило Лещенко, Максим Федоренко та Самійло Дрозд. До 7-го куреня отамана Наума Міхненка входили – Яцько Матвієвич, Василь Дошенкович, Андрій Якимовенко,Кузьма Боченка, Денис Зайченко, Остап Потиміч, Михайло Димитрак, Федір Ситницький, Омелян Муховецький, Савка Дмухович, Корній Яворчик та Захарко Мхирецький. До 8-го куреня на чолі з Самійлом Донцем – Стефан Кроцкович, Яцько Шибальчик, Наум Куриленко, Євтух Данилецький, Яцько Гавриленко, Сенько Куриловський, Василь Жиденко, Яким Самотушець, Андрій Наумелич. Козаками 9-го куреня на чолі з отаманом Федоромр Зимницьким були – Савка Корнієнко, Василь Жукович, Дем’ян Євтушенко, Семен Котляренко, Петро Шпакович, Іван Рутинець, Семен Тримайлович, Богдан Сапоносенко, Денис Сватенко та Опанас Стецкевич. До 10-го куреня Тимоша Попенка – Іван Мрокович, Хведько Харкевич, Тарас Іванович, Остап Бутенко, Денис Білоцеркович, Семен Василевич, Мартин Савчич та Василь Сурменко. До 11-го куреня отамана Гаврила Демчича записалися козаки – Семен Луска, Семен Сидоренко, Максим Захарченко, Опанас Литка, Семен Гаврилович, Дем’ян Костевич, Корній Фастовець, Іван Паволоцький, Харко Шершин, Гаврило Бузитенко, Павло Скробчик. 12-й курінь сотні Запорозької Січі очолив отаман Лесько Копитник, а козаками тут були – Федір Мойсієвич, Данило Яковчик, Лук’ян Остапецький, Омелян Маковчик, Андрусь Передайло, Ілиця (Ilica) Савченко, Іван Опанатович, Денис Курилович, Максим Голдецький та Семен Кипратенко.
Переклав з польської – Тарас Чухліб.
…читаючи праці Тараса Васильовича (Чухліба) по Віденській битві 1683 року, а також і інші роботи за темою, наштовхнувся на опис героїчного вчинку нашого Юрія Кульчицького. Тоді багато часу присвятив пошукам численних робіт опису його подвигу і життя. Знайшов багато цікавих робіт емігрантів. Цілі збірки випускались на честь славетної перемоги, де українці були активними учасниками, а Юрій одним із головних ідентифікованих героїв. І вже тоді мені захотілось відшукати оригінал унікальної праці, яку відразу після тих подій вирішив видати у Відні сам герой, Кульчицький, щоб уславити себе в віках.
І коли Тарас Васильович якось в фб поставив питання до своєї аудиторії, чи хтось не знаходив оригінал цієї унікальної праці, то я поставив собі за будь-яку ціну її відшукати )
І що ви собі думаєте?)
Козак сказав – козак зробив! 🙂
Я відшукав ту працю в архівах і поділився з Тарасом Васильовичем.
Ось викладу тут скрін першої сторінки:
“Героїчні зусилля пана Георга Франца Кульчицького, як він проник через табір ворога під час турецької облоги міста Відня” у вигляді брошури, яка і сформувала уявлення про цього шановного пана та зробила його героєм всього християнського світу
Продовження:
Уславлення козаків в сучасному Відні, який береже пам’ять про велику Перемогу та шанує наших героїв
