Східну частину острова Тенеріфе займає гірський масив Анага. Гори тут відносно невисокі, найвища точка, гора Таборно, сягає 1024 м н.р.м., але вони надзвичайно скелясті й лісисті, а окремі їх урвисті схили мають відносну висоту у 700 м. З найвищих оглядових майданчиків, мірадорів, як їх називають іспанці, відкривається надзвичайно розчленована, вкрита гостряками, як ложе йога, поверхня, де не де підсипана біленькими хатками, на схилах та терасах, а далі, на горизонті, то з одного, то з іншого боку, відкривається задимлений туманами океан.
На відміну від решти Тенеріфе, над Анагою майже завжди дощить. Саме тому тутешні екосистеми унікальні, а ендемічних видів тут найбільше у Європі – так пишуть в офіційних документах, хоч, як на мене, Канари є Європою виключно адміністративно, а фізико-географічно це Африка.
В більшості путівників Анагу називають сільським парком, але таким він був до 2015 року, а з того часу Анага – біосферний заповідник ЮНЕСКО, площею 14418,7 га. Потрапити сюди можна двома дорогами: або із Ла Лагуни, або від пляжу Лос Органос, із півдня острова. Обидві дороги вузькі й дуже звивисті. Частіше туристи їдуть із Ла Лагуни. Маршрут може бути, як на кілька годин, так і на цілий день. Вузька дорога має багацько серпантинів, але і облаштованих оглядових майданчиків теж багато – є де зупинитись, щоб насолодитись краєвидами.
В центрі заповідника розташована адміністрація, яка нагадує невелике поселення. Ділянка називається Круз де Кармен. Тут є музей, туалет, кафе і чималий паркінг. Звідси прокладено декілька класних пішохідних маршрутів у лавровий ліс. Але варто враховувати, що це гори – спускаючись униз пам’ятайте, що назад доведеться підніматись угору.
Далі рекомендуємо продовжити мандрівку до села Таганана – це одна із найбільш дальніх точок заповідника. Там вже океан і пляжі. Про Таганану окрема стаття. Від Ла Лагуни до Таганани приблизно 30 км, але дорога дуже повільна, дуже часто доводитись виїжджати на узбіччя, щоб пропустити зустрічні автівки та автобуси. Але, повірте, це дрібниці, які варто стерпіти заради неземної краси біосферного заповідника Анага.
Текст та фото Романа Маленкова
