Ікод де лос Вінос – 23-тисячне містечко, розташоване на північному узбережжі Тенеріфе, за 25 км від Пуерто де ла Круз. Вже у самій назві зашифровано рекламу Ікода для туристів – вина, чудова рідкісна мальвазія, дегустацією якої, більшість туристів починають і закінчують свою прогулянку по місту. Пунктів дегустації – ресторанчиків і барів – дуже багато, в деяких, для заманухи, безкоштовно пригощають вином. Вина тут унікальні, адже виноградники розташовані на висоті в понад тисячу метрів, а виноград, переважно, сорту мальвазія. Він потрапив сюди з далекого Пелопоннесу, і так прижився, що мальвазія стала синонімом якісного канарського вина.
Церква святого Марка
Ще одна атракція, яка манить туристів у Ікод де лос Вінос – це тисячолітнє драконове дерево – найстарше і найбільше на Канарах. Щоправда, йому немає тисячі років. Більшість вчених сходяться на тому, що йому 500-600, а дехто каже, що взагалі лише 300 років. Але дерево величне і красиве, його розмістили на гербі Ікода, заради нього влаштували парк, із платним входом – хочете сфотографуватись біля стовбура, охоплення якого 9 метрів – платіть 4 євро. Але найкращий краєвид із драконовим деревом відкривається із безкоштовного оглядового майданчика із площі Андрес де Лоренсо Касерес. Ця прекрасна площа є головною у місті, хоча вона більше схожа на парк, ніж на площу. Площею вона була в далекому 16 столітті, коли її створили, а нині вона засаджена пальмами, фікусами й усякими екзотами. Один фікус має купу стовбурів і тягне людей як магніт – на фотографування під ним постійна черга.
Церква святого Августина та ратуша
Палац Касерес
На площі Андрес де Лоренсо Касерес стоїть найстаріша будівля Ікода – церква святого Марка. Її закінчили у 1500 році. Спочатку це був скит, який пізніше добудували у стилі маньєризму. Вхід у храм платний, адже тут музей сакрального мистецтва. А взагалі площа із церквою, із драконовим деревом, через дорогу – неймовірно симпатична атракція. Тут ще є будинок магнатської родини Касерес, в якому теж музей.
Драконове дерево – найстаріше на Канарах та найбільше. Висота 20 метрів, обвід стовбура 9 метрів.
Ратуша міста розташована на іншій площі – Луіса де Леона Уерто. Це колишній корпус жіночого монастиря святого Августина. Тут же збереглася прекрасна церква, присвячена цьому ж святому. Її звели у 1585 році, як головний монастирський храм. Між двома головними площами міста простяглася вузька пішохідна вулиця.
Францисканський монастир
Досить цікавим є монастир францисканців, який розташований не у центрі, але не далеко. Нині це католицький конвент – навчальний заклад. Одночасно це ще й музей та муніципальна бібліотека. Тут можна побродити, оглядаючи будівлю 17 століття. Дуже класний двоповерховий внутрішній дворик, із різьбленими дерев’яними балконами.
На останок згадаю про Музей бананів, чи то бананової плантації. Незважаючи на те, що весь Тенеріфе засаджено бананами, що плантації тут на кожному кроці, потрапити на їхню територію не так вже й просто. У Ікод де лос Вінос є плантація з музеєм, в якому серед сувенірів можна придбати досить рідкісну штуку – банановий лікер.
Текст та фото Романа Маленкова
