Видатний Паганель казав, що йому нема чого робити на піку Тенеріфе після великого Гумбольдта. Вигаданий Жюлем Верном еталонний географ дуже помилявся – на піку Тенеріфе, який називається Тейде, повинен побувати кожен, адже це одне із найбільш неймовірних місць нашої планети. Точніше, не на самому піку, а на вулканічному плато, розташованому навколо Тейде Teide: інопланетні краєвиди просто вражають. Уявіть собі казкові химерні скелі, різнокольорові схили вкриті вулканічним попелом, безкраї поля лави – кам’яні бульбашки, стіни гігантської кальдери, які нагадують каньйон… Хоча це важко уявити – це потрібно бачити.
Вулкан Тейде. Висота 3718 м
Обсерваторія Тейде – найбільша у світі
Усі чудеса Тейде утворюють національний природний парк площею у майже 19 тисяч га. Цей парк є найбільшим у Іспанії. Його щороку відвідує майже 3 мільйони туристів – він входить до десятки найвідвідуваніших національних парків Світу. А ще це об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО.
Найвищою точкою парку є вулкан Тейде – 3718 м. Це найвища точка Канар й усієї Іспанії. За висотою від дна океану це третій вулкан світу – 7,5 км. Від 1909 року Тейде спить – вже 110 років він не вивергався.
Я не був у Гранд-Каньйоні в Арізоні, але ті хто бував, кажуть що краєвиди Тейде схожі. А ще, ці неймовірні краєвиди порівнюють із ландшафтами Марсу. Усі оті мільйони туристів, кажуть – як на Марсі, коли потрапляють у цю вулканічну пустелю, вкриту скупими кущиками якихось ксерофітів. А для науковців національний парк Тейде – один із основних полігонів для тестування приладів для експедицій на Марс. А ще цей куточок острова Тенеріфе входить у трійку найкращих місцин світу, для спостережень за небом, і саме тому тут, на висоті у 2390 метрів розташована найбільша у світі обсерваторія. Абсолютно фантасмагорична картинка десятків величезних телескопів серед інопланетного краєвиду. До речі, в обсерваторії відбуваються екскурсії, під час яких можна побачити не просто зоряне небо, а, навіть, плями та спалахи на Сонці. Екскурсії потрібно замовляти попередньо – це ви зможете без проблем зробити у інтернеті.
Від висоти 2356 м, до 3555 м, прокладено найбільшу в Іспанії канатну дорогу. Зовсім трохи вона не доходить до вершини вулкану, але у вітряну погоду не працює і замовляти підйом потрібно дуже заздалегідь. На канатці працюють дві кабіни, кожна з яких вміщує до 44 осіб. Біля нижньої станції підйомника розташовано паркінг на 220 автівок, тут є магазинчики та кафе. Підйом канатною дорогою складає 8 хвилин, а от якщо ви надумаєте йти пішки – вам знадобиться 5-6 годин, і більше чотирьох годин на спуск. Кажуть, що це неабияка пригода, яка дуже подобається фотографам – знімки зроблені із схилів вулкану нереальні, але не варто підніматись на Тейде людям без належної фізичної форми.
На висоті 3260 м розташована турбаза Альтавіста. Уявляєте – її побудували ще в середині 19 ст. – тоді це була база для наукових досліджень. Якщо ви хочете побачити казковий захід сонця та заснути серед зірок – зупиняйтесь на Альтавісті. Але тут не все просто, адже зайти можна з 17:00 до 22:00, а спальні відкриваються у 19:00. Спалень всього три, а ліжок у них 54 – отакий от хостел серед зірок. Тут є опалення, туалет та душ, кухня (продукти ваші) та інтернет. Залишити спальні ви маєте до 7:30 ранку. У 8:00 турбаза зачиняється. Перебувати можна лише одну ніч.
Якщо ви не отримали попередній дозвіл, або не бажаєте підніматись на вершину – зовсім не страшно, адже то лише шматок парку, і атракцій та неймовірних емоцій вам вистачить на роки. Цих марсіанських пейзажів вам ніколи не забути.
Ми піднімались у національний парк Тейде від міста Ла Лагуна. Виїхали дуже рано. Спочатку був гірський серпантин серед соснового лісу (схили вкриті канарською сосною до висоти 2100 м). Біля дороги багацько оглядових майданчиків, з яких відкриваються краєвиди Тенеріфе із неодмінним океаном – то один бік острова, то інший. Потім почався пояс чагарників, які вчепились за різнокольорові вулканічні схили та осипи. Де-не-де над дорогою піднімались розрізи вулканічних гірських порід, біля яких усі зупинялись для фотосесій та селфі.
Єдиний поворот на асфальтовану дорогу ліворуч, веде до обсерваторії Тейде – обов’язково під’їдьте до неї – відстань близько 4 км. Десятки білих, увінчаних куполами, циліндрів, серед марсіанського краєвиду, перенесуть вас у якийсь фантастичний блокбастер.
Далі повертаємось на основну дорогу й поринаємо у світ інопланетних краєвидів. Тепер розумієш, що попередні світлини, зроблені з оглядових майданчиків, ніщо, порівняно із оцим. Але тривалий час зупинитись ніде, і ти починаєш подумки лаяти організаторів – ну чому там було скільки паркінгів, а тут – жодного, і узбіччя немає. Але хвилюватись не варто, адже далі все значно цікавіше, і паркінгів знову вдосталь.
Біля нижньої станції канатки починаються безкраї лавові поля. Тут прокладено оглядову стежку. На висоті у 2300 м прохолодно, але коли світить сонце – здається що тепло. Ходиш поміж шматків застиглої лави й не відчуваєш плину часу. Далі на захід починаються ділянки великих химерних скель – тут можна бродити до заходу сонця. Навпроти, на півдні, видно вулкан Піко-В’єхо (висота 3135 м), а навколо, на горизонті, 600-метрові стіни гігантської кальдери. Фактично це кратер, але ж якої сили мав бути вибух, щоб утворити отаке.
У національному парку Тейде майже постійно щось знімають кіношники. Фільми різні. Є і відомі, як наприклад «Форсаж» із Віном Дизелем (тут знімали шосту частину), «Битва Титанів» та «Гнів Титанів». У далекому 1966 році тут зняли легендарний фільм «Мільйон років до нашої ери». Постер цього фільму із красунею Ракель Велч та краєвидами парку Тейде, закривав дірку у «Втечі із Шоушенка»… Побачивши ці пейзажі самому хочеться стати режисером, а може оператором, і знімати, знімати. Поїдьте, подивіться, може і вам захочеться. Вхід на територію парку безкоштовний.
Текст та фото Романа Маленкова
Значно більше фото дивіться у галереї
