Столиця середньовічного євросоюзу – найзахідніший мегаполіс Німеччини – розташований у декількох кілометрах від кордону з Бельгією та Нідерландами. Коли голландці мають на увазі Аахен, вони кажуть Акен. Бельгійці називають місто Екс-ла-Шапель. Люблю такі міста, сама назва яких є ниточкою величезного клубка історії ледь не всієї Європи.
Старий центр міста дуже компактний і нагадує колекцію, у якій римська арка і готичний контрофорс, романські портали і скляно-бетонні елементи.
Головний собор – це взагалі суміш усіх стилей і добудов різних часів. Можна вивчати історію архітектури. Скарбниця собору – це склад секендхенда і лахів, мабуть, усіх християнських святих та сімейства божого. Додайте до цього те, що собор нерозривно повязаний з Карлом Великим та є місцем коронації 30 німецьких королів. Одним словом шансів не потрапити до світової спадщини Юнеско у нього не було.
Що подивитися в Аахені, окрім собору? У місті залишилося двоє досить симпатичних середньовічних брам Ponttor, Marschiertor. Готична Ратуша побудована в 14 столітті, а навпроти височіє вежа Грануса, а також церква Марії і святого Петра, зведена в 19 столітті.
Ринкова площа – як і в більшості німецьких міст відповідає своїй назві. Тут працює традиційний фермерський ринок, де можна придбати свіжі овочі, смачну солодку випічку, традиційні німецькі страви.
Весна – це пора спаржі та страв з неї, отож найкращий час для поїздки в сивий Аахен.
Мандроголізм – це назавжди.
Текст і фото Сергія Щербія
