За 45 км від Варшави, в південному напрямку, біля містечка Гура Кальварія, розташований замок замок мазовецьких князів – Черськ. На деяких фотографіях він схожий на Луцький замок, хоч він і цегляний, а не кам’яний. Наживо – не дуже схожий, і менш збережений – тут три високі башти: Надбрамна – потужна, прямокутна в плані, і дві бічних круглих. Башти з’єднані муром, який, якраз між ними і зберігся. Між круглими баштами муру немає.
Замок стоїть на високій горі, з якої відкриваються прекрасні краєвиди долини Вісли. До великої польської ріки звідси близько трьох кілометрів, тому русла не видно, але видно заболочену заплаву, старичні озера, луки, та городи на сухіших ділянках. Підозрюю, що краєвиди мало цікавили Болеслава Хороброго, який звів тут, на горі, перший дерев’яний замок у 11 столітті – його цікавили виключно особливості рельєфу. Гора дозволяла вести кругову оборону, замок був неприступним, тому із часом навколо виросло місто Черськ – центр удільного Мазовецького князівства.
Столицею Мазовецького князівства Черськ був із 1262 по 1413 рр. Потім столицею обрали Варшаву. У 14 столітті, князь Мазовії Януш І, наказав вибудувати на місці дерев’яного замку кам’яний, готичний. От саме башти того укріплення ми бачимо нині. Нині важко повірити, але до 1526 року цей замок був головним укріпленням незалежної країни. Потім Мазовію приєднали до Польші й твердиня стала власністю короля Сигизмунда Старого. Той дуже любив свою італійську дружину – Бону Сфорца, і дарував їй замки та міста. Саме їй належали Бар та Кременець, їй же король подарував Черськ.
Немало легенд ходить про королеву Бону. Майже усі вказують на те, що вона була дуже гарна, дуже хтива, і дуже жорстока. І майже всі її замки нині лежать в руїнах. Черськ зруйнували шведи у 1656 році. Пізніше, коли Черськ був центром староства, замок намагались відбудувати, але…
Нині про минулу славу княжої столиці мало що нагадує, але замок класний, а коли проти сонця фотографувати, щоб не видно було, що він цегляний, то дуже на наш Луцький схожий.
Текст та фото Романа Маленкова.
