Село Городківка Андрушівського району Житомирської області, колишній Халаїмгородок, що стоїть на правому березі річки Гуйви. Городківка відома тим, що тут стоїть один з найкрасивіших, єдиний в Україні неоготичний костьол Святої Клари…
Перша назва села Городківка – Великі Жерделі, заснове в часи Великого князівства Литовського. За даними історика Е. Руліковського, першими відомими власниками села були литвини шляхетського роду Лозовицьких, що за значні бойові заслуги одержали цю землю в дар від литовського князя.
1482 року Великі Жерделі було спалено під час великої навали татарської орди й місцевість лишалася незаселеною аж до початку 17 століття, коли відроджене поселення отримало назву Халаїмгород. Однак невдовіз село знову зазнало спустошення від козаків під час повстання Богдана Хмельницького.
З 18 століття село належить шляхтичам Івановським, з-поміж яких був і письменник Євстафій Геленіуш Івановський [Eustachy Heleniusz Iwanowski], що мав безпосередньо причетність до спорудження в Городківці її найбільшої перлини – казкового костелу Св. Клари, на подвір’ї якого і похований.
Костел Святої Клари в Городківці: історія
Згідно з заповітом Клари Івановської, костел на її честь намагалися спорудити з 50-х років 19 ст., однак російська влада не давала родичам відповідного дозволу, й костьол постав лише 1913 року.
Костел Святої Клари в Городківці поєднує в собі елементи романського стилю й готики, має дивовижну башту-дзвіницю та унікальні, дуже масивні ковані двері.
Спорудили костел Св. Клари польські майстри на чолі з архітектором Яблонським. Після встановлення Радянської влади, католицька церква та ксьондзи Городківки зазнали репресій і у 1935 року Халаїмська парафія Святої Клари припинила своє існування.
У часи німецької окупації костел Св. Клари відновив свою роботу, новим ксьондзом парафії став авторитетний отець Йосип Козинський, відомий тим, що у важкі часи комуністичних репресій та Голодомору провадив серед селян збирання коштів на допомогу засланним та засудженним священникам і зрештою був заарештований комуністами у справі “Фашистської контрреволюційної організації римсько-католицького та уніатського духовенства на Правобережній Україні”.
Після повернення радянської влади костел Святої Клари 1961 року було знову забрано в громади й перетворено на колгоспну комору, орган та внутрішні розписи знищено.
Лише 1989 року костел Клари було повернуто католицькій громаді села Городківка.
Костел у Городківці: сьогодення
Сьогодні костьол в Городківці є діючим католицьким храмом Ружинського деканату Києво-Житомирської дієцезії, що належить до парафії Святої Клари.
Стараннями громади та передусім старости костьолу Анатолія Куренівського храм дотримується у надзвичайній красі як всередині, так і ззовні.
Територія довкола костелу Св. Клари засаджена квітами, так само багато квітів і всередині костелу. Приміщення фактично повністю реставровано, включно з дзвіницею, невдовзі очікується встановлення викрадених при радянській владі дзвонів.
У костьолі Св. Клари, покровительки телебачення, зберігається частинка мощів Папи Римського Івана Павла ІІ, декілька оригінальних місцевих ікон, стародавній клавесин.
Люди відзначають надзвичайно добру й заспокійливу атмосферу всередині цього невеличкого храму.
2013 року костьол Святої Клари в Городківці відзначатиме своє 100-річчя. Очікується величезне свято за участю вірних з усіх навколишніх подільських і поліських парафій, гостей із Києва та інших регіонів України, з Польщі тощо.
Щоб помолитися в костьолі Св. Клари поза месою, необхідно звернутися до старости костелу – п. Анатолій Куренівський, телефон (096) 522-59-два п’ять.
Інформація із сайту ІЦ “Полісся”
Фото Романа Маленкова й Сергія Щербія
