Районний центр Брусилів, колись був містом з Магдебурзьким правом (із 1585 р.), а нині селище, в якому мешкає менше 5 тисяч осіб. Свого часу це був центр сотні Білоцерківського та Паволоцького полків. Тут був великий католицький монастир, єврейсьукі квартали, а ще раніше – замок. На жаль від тих часів майже не збереглося пам’яток – залишки монастиря, єврейська школа та дерев’яна садиба Синельникова – єдиний об’єкт, який з нятяжкою можна назвати туристичним.
Дуже гарно історія Брусилова описана на сайті цього міста. Коротко:
Колишня назва Брусилова – Здвиженськ (стоїть на річці Здвиж), який згадується в Іпатіївському літописі 1097 р. і 1150 р., хоча засноване селище значно раніше. Вперше назва Брусилів датується 1543 р. за часів Литовсько-Руської держави. В період Київської Русі Брусилів був “градом з укріпленим дитинцем”, а в часи феодалізму це було значне на той час місто з розвиненими ремеслом і торгівлею. У 1585 р. йому було надане магдебурзьке право. Під час визвольної війни 1648-1654 рр. Брусилів був сотенним містом Паволоцького полку. За Андрусівським перемир’ям 1667 р., Брусилів залишився під владою Польщі, жителі під час Коліївщини вступали до загонів І. Бондаренка. За часів володіння Брусиловом Чацьким був збудований кам’яний замок, 1787 р. – костел, при якому існувала школа, а пізніше заснований кляштор Ордена капуцинів. Після 2-го поділу Польщі Брусилів було приєднано до Росії, і в 1797 р. він став волосним центром Радомишльського повіту Київської губернії.
Хочете більше – заходьте на сайт. А ми не будемо дублювати.
У 1790 році Катерина ІІ подарувала, конфіскований у поляка Чацького, Брусилів Миколі Пушкіну – родичу відомого поета. Ходять легенди, що Олександр Сергійович бував в гостях у родича, і що, ніби то, саме тут, він програв вірш-казку “Конек-горбунек” Петру Єршову. Щось таке пишуть, що потім власником Брусилова був генерал Синельников, а потім знову Чацькі, які продали його у 1870 році повітовому керівникові дворянства Радошльського повіту – Василю Синельникову, і це саме його садиба, із дерев’яним будинком, стоїть недалеко від центру Брусилова, при дорозі на Нові Озеряни. Нічого ніби то особливого, але ж збереглася непогано, доглянута. Подивитись варто.
Фото Романа Маленкова, Сергія Щербія.
