Чуднів

Назву міста Чуднів приписують легенді, згідно з якою його мешканці «чудом відбили величезну татарську орду». Проте від вандалів-комуністів відбитись не вдалось. Саме вони знесли в місті три з чотирьох дерев’яних церков, кам’яний костьол 1760 року і бароковий монастир бернардинців (лишилась лише одна стіна). Був тут і маєток Генрика Жевуського (відомого в ХІХ столітті письменника) з невеличким палациком, але він зник ще до 1917 року. Зараз два монахи францисканці відбудовують бернардинський кляштор, проте служба в ньому ще не ведеться.

Відновлений монастир бернардинців

Нам залишається тільки насолодитись видом скель над Тетеревом (на одній з них колись стояв замок князів Острозьких, в котрому в 1787 році Прот Потоцький приймав короля Станіслава Авґуста) і пообі-дати. Придорожний ресторан над греблею – чи не єдиний в сьогоднішньому маршруті. Кухня тут нормальна і ціни помірні.

З Чудновом пов’язана важлива подія в історії України. Тут було розгромлено військо боярина Василя Шереметьева полками гетьмана Станіслава Ревери Потоцького в 1660 році. Російський воєвода перед виходом у похід нахвалявся, що «з такою силою здолаємо ляхів і без Божої помічи», додаючи, що привезе до Москви польського короля «в срібних кайданах». Натомість сам потрапив в полон до татар, що були союзниками поляків, аж на сорок років. Юрій Хмельницький, син Богдана, спочатку виступав на боці Шереметьева, але потім передумав і перейшов до поляків. У результаті поразки московського війська була укладена Слободищенська угода, яка стала початком розділу України на польське Правобережжя і російське Лівобережжя.

Фото Романа Маленкова, текст Дмитра Антонюка із путівника “Чотири мандрівки Житомирщиною” (вид-во “Грані-т”)

50.058241, 28.113842 Дивитись на мапі Google Maps