Село Ставки із 1924 по 2016 роки називалося Леніно. Мені дивно – як 15 років незалежності трималася за селом така бридка назва? Як називали себе мешканці села – леніняни? Невже їм було зовсім все рівно?
Історія Ставків (Вікіпедія).
Перші писемні згадки про село відносяться до 1415 року, коли частина села Ставки була включена в список маєтків Києво-Печерського монастиря.
Жителі села брали участь у повстанні, керованому Семеном Палієм (1702—1704), у гайдамацьких загонах повстанців під проводом Теслі, Мочули і Письменного у 1750 році, у Коліївщині в 1768 році, в загоні Івана Бондаренка, що захопив Радомисль і навколишні села.
Палац Дуніна-Вонсовича.
В 1783 році в с. Ставки налічувалося всього 200 жителів в 60 будинках. В той час село належало графу Дуніну-Вонсовичу, старості Джержковському, який купив це село від Гавриіла Проспури — підчашого Київського. Серед найзаможніших поміщиків вирізнявся Бронислав Гасфорт, майор (лютеран. іспов.), який мав 621 десятин землі і 97 селян. На 1864 рік населення налічувало 916 православних жителів, 35 римо-католиків, 43 євреї.
В Ставках були 2 древніх замковища: одне в самому селі, друге в полі; обидва на той час були майже зруйновані.
В центрі села стояла дерев’яна церква, во ім’я Воскресіння Христового, збудована в 1740 році на місці древнішої, по штату була віднесена до 5-класу. До церкви була приписана старовинна дерев’яна каплиця, по дорозі до Радомисля, розміщена над колодязем, за півверсти від села. До цієї каплиці і колодязя з незапам’ятних часів здійснювалася хрестова хода 1-го серпня. Також була римо-католицька кам’яна каплиця, збудована близько 1795 року, в якій відбувалося латинське богослужіння приїжджими ксьондзами. Села Слободка, Мар’янівка, Юрівка становили Ставецьку православну парафію.
У 1924 р. с.Ставки об’єднане з селом Минине і перейменоване у Леніне.
У селі зберігся палац графа Станіслава Дуніна-Вонсовича, збудований у XVIII столітті, у ньому на початку XX століття діяла агрошкола. (Текст із Вікіпедії)
Вчителька Ольга Петрівна Вангенгейм (голланського роду) 1903 року побудувала в селі дерев’яну двоповерхову школу, яка діє досі.
Палац Дуніна-Вонсовича.
Створений 1792 року Ставчанський палац став свідком багатьох історичних подій, втім особливу увагу привертає постать власника маєтку першої чверті XIX ст. графа Станіслава Дуніна-Вонсовича.
Станіслав Дунін-Вонсович (1785-1864) – граф герба “Лебідь” (Lebedz), полковник французької служби, бригадний генерал Війська Польського. 4 липня 1812 року був прикомандирований до Головної квартири Імператора Наполеона I як перекладач і брав участь у “другій Польській війні” (Російському поході). 5-18 грудня 1812 року супроводжував Імператора при переїзді до Парижа.
Бурхлива і героїчна біографія народженого в Україні польського аристократа й воїна, таємниця його особливої місії при особі імператора Наполеона без сумніву є прекрасною основою для проведення у Ставках культурно-мистецьких та військово-історичних заходів, що підкреслюють спільність та переплетення історичних доль українців, поляків та французів.
Нині стараннями колекціонера і мецената О. Шереметьєва ппалацово-парковий комплекс реконструюється під “Мистецький маєток “Ставки”, що вже став місцем проведення щорічного обласного фестивалю патріотичної пісні “Червона калина”, інших культурологічних та видовищних заходів. (Текст із сайту Радомишльська громада)
Також про маєток у Ставках та про його власників можете почитати на сайті “Радомишль. Місто з глибини віків”.
