У Рогачі дорога веде із Топорів. Побачивши в’їзд у село поверніть праворуч, й попід лісосмугою та ставочком їдьте (або йдіть) до горбка зарослого густим парком (колишнім парком – зараз це гай із старими деревами). На пагорбі біліють стіни – стара школа, кажуть місцеві – ото і є палац Корницьких, свого часу один із зразків палацово-паркового мистецтва Речі Посполитої. До входу, прикрашеного колонами коринфського ордену, веде алея, яка вже почала потроху заростати бур’янами та чагарями.
Ліпнина, портик прикрашений гербом Корницьких… як же шкода, що такі будівлі виявились нікому не потрібні, а може кому й потрібні – так не дають же, то колгосп, то сільрада, то держава, виступають «собакою на сіні».
Палац збудували на замовлення власника тутешніх земель Венчислава Корницького у 1908 році. Стиль, який вибрав київський архітектор Кароль Іваницький, не був надпопулярним у той час, але чітко вписувався в епоху історизму в архітектурі – це був неокласицизм. На будівництво Корницький витратив дуже велику суму – 69 тисяч рублів – будувалося ж навіки, хіба ж знав хтось, що скоро в ці місця прийдуть палацоненависники.
Чи довго ще стоятиме палац у Рогачах – хто зна, він вже давно у аварійному стані, тому поспішайте побачити, цю споруду, чудову навіть без вікон та дверей.
Текст та фото Романа Маленкова, Сергія Щербія
