Мельники

Село Мельники розташоване за 40 кілометрів від Чигирина. Центр сільської ради. Кількість населення – понад 900 осіб.

 

Троїцька церква

Троїцька церква

Поруч із цим селом розташований монастир, в якому у 1768 році почалася Коліївщина – Мотронинський Свято-Троїцький монастир. Із 1753 року ігуменом цього монастиря був виходець із родини лубенського осавула Мельхиседек Значко-Яворський. Зазнавши утисків від римо-католицького і уніатського духовенства, він шукав захисту спочатку у Варшаві, а потім у Петербурзі. Існує легенда, що із Петербурга, від цариці Катерини, Мельхиседек привіз Золоту грамоту – офіційний заклик до повстання.

1766 року Значко-Яворського схопили польські офіціали. Йому вдалося втекти із в’язниці, але до Мотронинського монастиря він вже не повернувся – невдовзі його призначили ігуменом Переяславського Михайлівського монастиря.

Троїцька церква Троїцька церква

Мельники. Мотронинский монастырь

Мотронинський монастир на малюнку Тараса Шевченка. ІЗБОРНИК

Протягом 60-х років XVII століття Мотронинський монастир давав притулок козакам. Розташований на пагорбах серед глухого Чорного лісу, оточений глибокими балками і ярами, він мав вигідне стратегічне положення, тому навколо збиралося дуже багато озброєного люду – переважно козаків та втікачів селян. У 1767 році до монастиря прибув козацький полковник Максим Залізняк. Він, нібито, отримав від Мельхиседека Золоту грамоту й почав готувати повстання. У великій балці, яка називалась Холодний Яр і тягнулась неподалік від монастиря, повстанці збудували укріплений табір – Мотронинську Січ.

29 травня 1768 року, якраз на Трійцю, почалося повстання. За легендою Залізняк під час служби вкотив у монастир вози із зброєю (переважно ножами), яку освятили і роздали повстанцям. Але переповідати подальший хід повстання ми не будемо – це тема іншої книги.

Мотронинський монастир розпочав свою діяльність у 1568 році. Назва пов’язана із землями, які, відповідно до легенди, ще у дотатарські часи належали вдові воєводи Мирослава – Мотроні. Існує легенда, що Мотрона вбила Мирослава, помилково прийнявши його військо за вороже. Зрозумівши страшну помилку, вона постриглась у черниці і заснувала монастир, який став називатись Мотронинським. Але ця легенда навряд чи може бути правдою.

Будинок ігумена

Покої настоятеля

Монастир розташований на території великого скіфського городища, оточеного кількома рядами високих валів та глибоких ровів. Вали ці видно і зараз. Південніше монастиря вони мають висоту 10,5 метрів.

Раніше усі будівлі монастиря були дерев’яними. У 1800 році почали будівництво мурованої Троїцької церкви, яка і нині є головним храмом монастиря. 1802 року майже закінчена будівля завалилася й довелося будувати по новому. Закінчили будівництво у 1804 році. Споруда виявилася великою і досить простою, хоч і зводилась у барокових формах.

У ХІХ столітті на території монастиря була ще одна церква – тепла дерев’яна. Саме цю церкву у зв’язці із дзвіницею видно поряд із Троїцькою церквою на відомій акварелі Шевченка «Мотронинський монастир». Також в монастирі були й інші споруди: будинок настоятеля, келії, трапезна, готель, господарські будинки тощо.

До монастиря із Мельників веде мальовнича лісова асфальтована дорога, яка місцями нагадує гірський серпантин. Дорога ця дуже непоганої якості.

Текст та фото Романа Маленкова (чорновий текст для путівника Черкащиною видавництва “Грані-Т”)

49.159818, 32.310619 Дивитись на мапі Google Maps