- Городищенський район
- Драбівський район
- Жашківський район
- Звенигородський район
- Золотоніський район
- Кам'янський район
- Канівський район
- Катеринопольський район
- Корсунь-Шевченківський район
- Лисянський район
- Маньківський район
- Монастирищенський район
- Смілянський район
- Тальнівський район
- Уманський район
- Христинівський район
- Черкаський район
- Чигиринський район
- Шполянський район
Черкаська область розміщена в центрі України і займає територію 20,9 тис. кв. км. що складає 3,5% загальної території України. Межує з Вінницькою, Кіровоградською, Київською, Полтавською областями.
Адміністративний центр – місто Черкаси. За адміністративно-територіальним поділом область включає 20 районів, 6 міст обласного і 10 районного підпорядкування, 15 селищ міського типу і 823 сільських населених пункти. Населення Черкаської області – 1435,2 тис. осіб, або 2,9% населення України.
В області діє широка мережа установ культури і мистецтва, серед яких необхідно виділити Шевченківський національний заповідник в Каневі, національний заповідник “Батьківщина Тараса Шевченка” на Звенигородщині, Корсунь-Шевченківський національний історико-культурний заповідник, національний заповідник “Чигирин”, Кам’янський державний історико-культурний заповідник, державний історико-культурний заповідник “Трахтемирів”, державний історико-культурний заповідник „Трипільська культура” на Тальнівщині, а також державний історико- архітектурний заповідник „Стара Умань”. Найвизначнішими серед культових споруд, які вирізняються не тільки архітектурною унікальністю, а мають й історичну, наукову та художню цінність є Георгіївський (Успенський) собор у Каневі (1144 р.), Іллінська церква у с.Суботов Чигиринського району (1653 р.), Преображенська церква в Кіровому Корсунь-Шевченківського району (1738 р.) та ін. В місті Умані розташований шедевр садово-паркового мистецтва XVIII ст. дендропарк “Софіївка”.
В області знаходиться південна частина Канівського та більша частина Кременчуцького водосховища, узбережжя та острови, які використовуються для відпочинку. Область має значні запаси мінеральних вод з лікувальними властивостями. Серед найцінніших природних комплексів Черкаської області – один з найдавніших в Україні Канівський природний заповідник.

Мошни. Фотогалерея
Фото Романа Маленкова та Андрія Ярового (дрон)
Колодисте. Хрест Кособлика. 3D-модель
Найбільший і найбільш колоритний хрест у Колодистому (Черкаська область, Звенигородський район) нам здавався неабиякою таємницею. Доки ми не зробили фотограмметричну зйомку і не створили тривимірну модель, а потім і надрукували його на 3д-принтері – нам важко було прочитати епітафію. Допоміг нам у цьому Roman Zakharchenko-Ushalieuski – один із кращих дослідників-слідопитів архівів, з усіх, що […]
Старовинний (козацький) цвинтар у Колодистому. 3-d
Козацький цвинтар в селі Колодисте. Черкаська область, Звенигородський район. Тривимірна модель із можливістю навігації між хрестами. Лінки на точках активні (мають гіперпосилання). Стаття про цвинтар у Колодистому. ХРЕСТИ ЦВИНТАРЯ У КОЛОДИСТОМУ: Хрест на могилі Василя Кособлика. Помер у 1810 році, народився приблизно у 1715 році. 
Юрківка. Старовинні цвинтарі
Юрківка — село в Звенигородському районі Черкаської області. Нині у Юрківці мешкає близько 3 тисяч осіб. Юрківка у 19 столітті була державним селом, кріпаків тут не було. В селі є два старовинних цвинтарі. На старішому (координати 49.0104, 31.08789) збереглися кам’яні хрести серед сучасних могил. Його датуть 18 – першою половиною 19 століття. Новіший із старих […]
Старовинні цвинтарі у Юрківці. Цвинтар кінця 19 ст.
Фото Романа Маленкова
Старовинні цвинтарі у Юрківці. Цвинтар 18-19 ст.
Фото Романа Маленкова
Вікнине та Грушківка. Старовинний цвинтар та придорожній хрест
Нині це окремі села Звенигородського району, але в 19 столітті це було одне село – Вікнине – центр волості, а Грушківка була її частиною. Засновниками Вікниного були уходники, які поселились у другій половині 18 століття біля чотирьох джерел – їх називали вікна. Звідти і назва села. Це були озброєні люди – місцевість лежала на межі […]
Старовинні цвинтарі в селі Стебне
Фото Романа Маленкова, осінь 2022 р.
Попівка. Водяний млин
Водяний млин у селі Попівка на Черкащині🏞 Будівля складається з двох частин – старішої дореволюційної та новішої радянської. Механізми відсутні. Збереглися опори кам’яного містка з мальовничим водоспадом. Автор: Олександр Мальон
Теклине. Вітряк
Вітряк у селі Теклине на Черкащині✳️ Давно мріяв його познімати – це справжня окраса села, приклад, як треба цінувати й любити свої пам’ятки та історію. Млин збудований у 1907 році селянином Маньком Василем Михайловичем. Пропрацював до 1950 року, з перервою на другу світову війну, в якій дивом уцілів. Періодично реставрується, останнє оновлення було у 2020 […]
Корсунка. Комплекс водяного млина
Коли розумієш, що запізнились. Руїни комплексу будівель млина поміщика Журавського у селі Корсунка, Тальнівський район, Черкащина. Млин запрацював у 1845 році, а далі до Першої світової звели ще майстерню (1915), склади (1903 та 1916) та лабораторію (1909). Сьогодні канал осушений, всі приміщення в руїнах. Все заросло так, що деякі споруди не можна взагалі розгледіти. Лиш […]
Набоків
Набоків — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Городищенської міської громади. Населення — близько чотирьох сотень осіб. В селі є цікава дерев’яна церква святого Миколая. Вона розташована на околиці села, на сільському цвинтарі. Ось що пише про церкву Олександр Мальон: Миколаївська церква у селі Набоків на Черкащині⛪️ Історія у неї доволі […]
Новоселиця. Таємничі козацькі хрести на цвинтарі
Цей цвинтар ми знайшли майже випадково. Знаючи, що кам’яні хрести є у сусідніх селах – Катеринополі (колишнє козацьке місто Кальниболото) та Колодисте (там найбільший і найефектніший цвинтар), ми вирішили, що у Новоселиці, яка “приросла” до Катеринополя й має пряму дорогу на Колодисте, а там велике родовище пісковиків, теж може мати давньоукраїнські козацькі хрести. Вже у […]
Луківка
Село Луківка розташоване у Звенигородському районі Черкаської області. Населення – 271 особа, згідно із Вікіпедією. До 1938 року Луківка була частиною села Пальчик. Ось як писав про Луківку Лаврентій Похилевич у своїх “Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии”: Отдельная часть села Пальчика, лежащая на низменности при самой реке, называется Луковкой (от слова лука — луг). […]