Чернечі джерела

Якщо їхати з Глухова на Шостку, та десь на половині шляху до села Береза звернути наліво, можна потрапити до так званих Чернечих джерел, гідрологічної пам’ятки, що знаходиться у заповідній лісовій зоні та живлять озеро Чернеча гребля, або Чернеччина. Колись озеро було значно більше та омивало Глухів з північно-західного боку. Назва Чернеча гребля походить від греблі, на якій знаходились млини Глухівського дівочого монастиря. А самі джерела відомі дуже давно, переказують, що воду з них пив ще Новгород-Сіверський князь Ігор Святославович.

Джерел тут нарахували 13, п’ять з них облаштовані, і вода кожного з них, кажуть, має свій хімічний склад, та не схожа на іншу. Джерела вважаються цілющими, лікують різноманітні хвороби і кожне з них має свою назву. Найбільше – на честь чудодійної ікони Смоленської Божої матері (там є її копія, розповідають, що коли у Глухові лютувала холера, ікона допомогла відігнати цю пошесть), далі – найпопулярніше, на честь Святої Трійці. Поряд з ним – невеличка криничка на честь Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. Далі – “Життєдайне джерело” та  облаштоване під криницю – Святих Іоакима та Анни.

Біля Чернечих джерел звели храм-каплицю на честь Глинської ікони Різдва Пресвятої Богородиці. Купол її видно ще з дороги. У церкві постійно йдуть служби, проводять таїнства хрещення та вінчання.

Для прочан зроблені купальні, людей сюди приїздить дуже багато, щоб помолитись і зцілитись, і взимку і влітку. Їдуть цілими сім’ями, разом з дітьми. Про популярніть цього місця можна судити хоча б по тому, що у 2008 році, під час будівництва храму, хресний хід до джерел налічував більше 3 тисяч вірян.

Текст та фото Ігоря Дорожка, Олега Години та Максима Назаренка.