Запорізька область

Запорізька область розташована в степовій зоні південноукраїнських чорноземів Східноєвропейської рівнини, займає площу 27,2 тисячі квадратних кілометрів, що становить 4,5% від загальної території країни. Загальна чисельність населення регіону складає 2024 тис. чоловік, щільність – 74 чоловіки на 1 кв. км.

Область межує з Дніпропетровською, Донецькою, Херсонською областями, південний кордон пролягає уздовж узбережжя Азовського моря більш ніж на 300 кілометрів.

Адміністративний центр – Запоріжжя. За адміністративно-територіальним устроєм область складається із 20 районів, має в складі 5 міст обласного підпорядкування: Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ, Енергодар, Токмак. Міст районного підпорядкування – 9, селищ міського типу – 23, сільських рад – 263, сільських населених пунктів – 920.

Серед об’єктів, що мають історико-культурного цінність, на особливу увагу заслуговує Історико-культурний комплекс «Запорозька Січ» на острові Хортиця. Можна також відмітити Музей-заповідник «Кам’яна Могила».

В області сприятливі кліматичні умови. На узбережжі Азовського моря – зручні піщані пляжі, є джерела мінеральної води i лiкувaльнi грязі, сконцентровані в приморських лиманах, озерах та затоках. Цікавим об’єктом природно-заповідного фонду є національний природний парк “Великий Луг”, який включає частину Каховського водосховища з архіпелагом островів Великі і Малі Кучугури.

ajax spinner
Більмак

Більмак

Селище Більмак було засноване у 1782 році, і тоді воно називалося Кам’янка. У 1845 році село перейменували у Царекостянтинівку, із 1926 року – це було Першотравневе, із 1930 року (дивина) – знову Царекостянтинівка, а із 1935 до 2016-го – Куйбишеве. Ось що пише про історію Більмака Вікіпедія. Засноване 1782 року. У той час переселенці з […]
Кінські Роздори

Кінські Роздори

У 1775 році недалеко від нинішнього села Кінські Роздори, почалося будівництво великої земляної фортеці, названої на честь гетьмана Кирила Розумовського – Кирилівською. Функціонувала ця фортеця недовго, але недалеко від неї виникло декілька поселень відставних вояків, в тому числі і Кінська Слобідка – нинішні Роздори. Назва походить від річки Кінської, або Кінки. Ось як пише про […]
Добропілля. Труба

Добропілля. Труба

Село Добропілля розташоване у Гуляйпільському районі. До 1958 року воно називалося Хвалибогівка – дивно, як така назва дотягла аж до 58-го. Ми відмітили Добропілля лише за старовинну високу цегляну трубу, яку ми чітко ідентифікувати не змогли. Чи тут була гуральня, чи цегельня – важко сказати, залишилась одна труба. А ще, у травні, тут дуже багато […]
Тернувате

Тернувате

Селище Тернувате, яке нині у Новомиколаївському районі, до 1946 року називалося Гайчур, і було засноване у 1889 році, як поселення залізничної станції на гілці Чаплине – Пологи. Тоді ж було зведено будівлю станції, яка, до речі, і нині називається «Гайчур», та залізничних складів – пакгауза. Трохи пізніше звели велику будівлю парового млина. Як і більшість […]
Терсянка

Терсянка

Терсянка – село Новомиколаївського району, яке до Другої світової війни називалося Мирне Поле і було населене переважно німецькими колоністами. Від німців у селі збереглася будівля колишньої кірхи, в якій нині сільський будинок культури. У Новомиколаївському районі перші німецькі поселення з’явилися на початку XIX століття. Пізніше Законодавство 1804 року «Про прийом й заселення іноземних колоністів» (рос. […]
Мар’янівка. Земська школа

Мар’янівка. Земська школа

В селі Мар’янівка, Новомиколаївського району, збереглася будівля земської школи, зведеної на початку минулого століття. Село невелике, всього близько сотні осіб населення. Фото Романа Маленкова.
Новосолоне

Новосолоне

В Новосолоному нині близько 200 мешканців. Село заснували німецькі колоністи наприкінці 19 століття. Це були меноніти, про яких нині часто кажуть, що вони не німці а голландці. Суперечливе питання, адже вони розмовляли німецькою і записані в документах були німцями, тому ми про них пишемо, як про німців. Від німців у Новосолоному збереглося кілька будівель, зокрема […]
Листівка

Листівка

Село Листівка, розташоване у Новомиколаївському районі, було засноване колоністами із Молочанського німецького округу у 1898 році. Це була дочірня колонія менонітів. Від колоністів тут збереглася одна будівля – школа, зведена у 1900 році. Щоправда, у мережі можна зустріти інформацію, що початково то був дім молитви, але на вигляд більше, все таки, схоже на школу. І […]
Михайло-Лукашеве. Земська лікарня.

Михайло-Лукашеве. Земська лікарня.

Село Михайло-Лукашеве заснував поміщик Михайло Караватка у 1780-х роках. Сюди він переселив своїх кріпаків із Курської губернії. Селяни назвали село Михайлове (чи щось типу того).
Вільнянськ.

Вільнянськ.

Вільнянськ – центр району у Запорізькій області, в якому мешкає близько 15 тисяч осіб. Історія містечка досить коротка – заснували його у 1873 році, біля однойменної залізничної станції.
Купріянівка. Німецька економія.

Купріянівка. Німецька економія.

Село Купріянівка – одне із понад півсотні сіл Запорізької області, які заснували німецькі колоністи. Постало село у 1844 році і його назвали Крецерове – напевне якийсь Крейцер був засновником.
Гуляйполе. Махно та купа пам’яток.

Гуляйполе. Махно та купа пам’яток.

Гуляйполе – місто в Запорізькій області, майже на кордоні із Донецькою.
Молочанськ. Гальбштадт (Halbstadt ). Напівмісто – колишня столиця менонітів.

Молочанськ. Гальбштадт (Halbstadt ). Напівмісто – колишня столиця менонітів.

Після окупації Російською імперією так званого Дикого поля, виникла необхідність освоєння степових земель, які раніше належали ногайцям та іншим ордам.
Наталівка. Водоспади та старовинний центр.

Наталівка. Водоспади та старовинний центр.

Село Наталівка було засноване у 1807 році. Спочатку воно називалося Уманцеве, сучасну назву отримало або у 1826 році, або у 1913-му - науковці не мають однієї думки.
Дерезівка. Водоспад.

Дерезівка. Водоспад.

Село Дерезівка розташоване за 15 км від Вільнянська, на річці Вільнянка. Заснували його у першій половині 19 століття.
Грушівка (Lichtfelde). Млин німецьких колоністів.

Грушівка (Lichtfelde). Млин німецьких колоністів.

Зараз точиться немало дискусій, чи варто називати меннонітів німцями.