- Бердянський район
- Василівський район
- Вільнянський район
- Гуляйпільський р-н
- Запорізький район
- Мелітопольський район
- Михайлівський район
- Новомиколаївський район
- Пологівський район
- Приморський район
- Розівський район
- Токмацький район
- Якимівський район
Запорізька область розташована в степовій зоні південноукраїнських чорноземів Східноєвропейської рівнини, займає площу 27,2 тисячі квадратних кілометрів, що становить 4,5% від загальної території країни. Загальна чисельність населення регіону складає 2024 тис. чоловік, щільність – 74 чоловіки на 1 кв. км.
Область межує з Дніпропетровською, Донецькою, Херсонською областями, південний кордон пролягає уздовж узбережжя Азовського моря більш ніж на 300 кілометрів.
Адміністративний центр – Запоріжжя. За адміністративно-територіальним устроєм область складається із 20 районів, має в складі 5 міст обласного підпорядкування: Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ, Енергодар, Токмак. Міст районного підпорядкування – 9, селищ міського типу – 23, сільських рад – 263, сільських населених пунктів – 920.
Серед об’єктів, що мають історико-культурного цінність, на особливу увагу заслуговує Історико-культурний комплекс «Запорозька Січ» на острові Хортиця. Можна також відмітити Музей-заповідник «Кам’яна Могила».
В області сприятливі кліматичні умови. На узбережжі Азовського моря – зручні піщані пляжі, є джерела мінеральної води i лiкувaльнi грязі, сконцентровані в приморських лиманах, озерах та затоках. Цікавим об’єктом природно-заповідного фонду є національний природний парк “Великий Луг”, який включає частину Каховського водосховища з архіпелагом островів Великі і Малі Кучугури.
Токмак
Токмак – колишній райцентр, а нині місто у Пологівському району. Тут мешкає близько 31 тисячі жителів. Токмак має бурхливу історію, він займав провідне положення у регіоні, але історико-культурних пам’яток тут збереглося небагато – одна церква, трохи купецьких будинків, паровий млин… А дороги тут (2020 р.) – жахливі, більшість із них навіть не мають твердого покриття. […]
Лугівка Фірстенау
Село заснували у 1807 році 12 сімей фламандського походження, до яких пізніше приєдналися ще 9 менонітських сімей. Вони розвивали сільське господарство, садівництво та займалися вирощуванням шовкопряду. Були побудовані два млини та цегельний завод. В середині XIX століття в центрі села відкрилася школа. Навпроти школи був зведений маєток великого землевласника Вільгельма Нойфельда і його дружини Марії […]
Лагідне. Маєток Корніса
Село Лагідне, за два століття існування, змінювало назву п’ять раз. Востаннє у 2016 році. Раніше воно називалося Юшанли, Корніса, Янсцена, Лекаренка та Кірове. Нині у селі мешкає близько восьмисот осіб. В Лагідному розташований маєток, який можна назвати одним із найцікавіших у Запорізькій області. Його збудував відомий менонітський землевласник та селекціонер Йоган Корніс, який отримав тутешні […]
Калинівка. Штейнбах
Ми їхали на трасу Бердянськ – Токмак, вже й не пам’ятаю звідки, мабуть із Мануйлівки, і побачили при дорозі гарний місток через річку Юшанли. Зважаючи на історію навколишніх населених пунктів, ми припустили, що місток німецької роботи, тому поїхали у село Калинівка, яке починалося відразу за містком, і зробили абсолютно правильно, адже надибали на абсолютно невідомий […]
Корсак-могила
«Корсак-могила» — ландшафтний заказник місцевого значення. Розташований у Приморському районі в південній частині Запорізької області. Корсак-Могила — це шість кам’яних виходів Приазовського кристалічного масиву дуже стародавніх за геологічним віком (1700–1800 млн років), та розташованих на лівобережжі річки Корсак, за півтора кілометра від с. Мануйлівки та за 20 км від Азовського моря. Загальна площа родовища — […]
Набережне
Кілометрів за десять від Приморська, на березі Азовського моря, лежить село Набережне. Тут всього 115 жителів, а може уже і менше. В якомусь інтернет ресурсі ми прочитали, що у селі є садиба графині Глібової. Дійсно є, але ми її ідентифікували із величезними труднощами. Розпитування місцевих мешканців дали певний результат, хоча переважна більшість мешканців села, ні […]
Миколаївка. Лабіринт
Його називають місцем сили – Миколаївський лабіринт. Тут, на високому березі річки Берда, у невеликому лісі, розташована оця штука. Мережа пише, що її знайшов бердянський дослідник Дмитро Пархоменко у 2004 році. Тут не ростуть трава і дерева, тут усе пронизане якоюсь енергією. Це місце не знайти з поганими думками, але ми його із гарними змогли […]
Радивонівка. Скеля Ослячі вуха
Річка Берда має напрочуд мальовничу і цікаву долину. Тут немало виходів кристалічних порід, які часто виступають великими скелями. Особливо гарні ці скелі біля села Радивонівка. Одну із скель місцеві мешканці назвали “Ослячі вуха”. Нині це пам’ятка природи і прекрасний об’єкт для фото. Фото Романа Маленкова.
Калайтанівка. Менгіри?
Для нас це було майже сенсаційне відкриття – менгіри в Запорізькій області, в долині річки Берда, селі Калайтанівка. Спочатку нам здалося, що то звичайні сільські огорожі, але вразив розмір вертикальних каменів – це ж якась титанічна робота, ось так їх ставити. Пізніше ми помітили, що деякі “огорожі” утворюють коло – це точно менгіри. Хто їх […]
Кутузівка. Кірха
Село Петерсгаген, яке нині називається Кутузівкою, було засноване у 1805 році колоністами-меннонітами. Маючи поряд великий центр Гальбштадт-Молочанськ, менноніти динамічно розвивали нову колонію, займалися сільським господарством, торгівлею і ремеслами, і у 1892 році збудували свою кірху. Цікаво, що храм був зведений із власної цегли, адже в Пересгагені працювали цегельний та черепичний заводи. Неоготичний храм став одним […]
Приморськ
Нинішній Приморськ – невеличке (близько 12 тисяч жителів) місто на березі Азовського моря. До нього від Запоріжжя 180 км. До 1961 року місто називалося Ногайськ. Місто доволі цікаве, адже зберегло свою первісну структуру вулиць, велику кількість старовинних будівель і провінційний колорит південного приморського містечка, із його базаром і розміреним спокійним життям. Колись це були землі […]
Святотроїцьке
Село Святотроїцьке в радянські часи, та і до 2016 року, називалося Урицьке. Заснували його, як німецьку колонію вихідці із району Марієнбургу у 1823 році. Назвали колонію Ейхвальд (дубовий ліс). Німецькі колоністи були католиками, тому у 1871 році було збудовано неоготичну католицьку кірху – костьол Святої Трійці. Через рік після того колонію перейменували із Ейхвальда у […]
Зеленопіль
Зеленопіль був заснований євреями із Златополя, поряд із селом Новозлатопіль. Колонію було названо Мадлер – в перекладі це означає Зелене Поле. У 1886 році Мадлер був достатньо великим селом, в якому мешкало 930 осіб. Тут вже тоді функціонувала синагога, будівля якої збереглася до нашого часу, причому іудейська божниця вгадується у цій покинутій нині будівлі, безпомилково, […]
Новозлатопіль
Про єврейське місто Златопіль, яке нині є частиною Новомиргорода, ми уже писали. У 1848 році вихідці із цього міста заснували єврейську колонію Новозлатопіль. Колоністи обробляли навколишні землі, займалися торгівлею і ремеслами. У 1929 році було створено Новозлатопільський єврейський національний район, в якому 68% населення становили євреї. В часи Другої світової війни майже все єврейське населення […]
Мирське. Мірау
За два кілометри від Мар’янівки (Готланда) є село Мирське. У 1823 році його заснували німецькі колоністи-лютерани, які прибули із Західної Пруссії. Вони назвали свою колонію Мірау. Серед 17 німецьких колоній вона отримала порядковий номер 11. Наприкінці 19 століття у Мірау було зведено лютеранську кірху. Стиль будівлі – неоготичний. Храм, звичайно, в радянські часи закрили. Тут […]