Нинішній Приморськ – невеличке (близько 12 тисяч жителів) місто на березі Азовського моря. До нього від Запоріжжя 180 км. До 1961 року місто називалося Ногайськ.
Місто доволі цікаве, адже зберегло свою первісну структуру вулиць, велику кількість старовинних будівель і провінційний колорит південного приморського містечка, із його базаром і розміреним спокійним життям.
Колись це були землі Ногайської орди. Після загарбання Приазов’я Російською імперією великі земельні наділи почали роздавати російським поміщикам. У 1800 році 11.3 тисячі десятин землі на березі Азовського моря отримав граф Орлов-Денисов, який привіз із Рязанської губернії своїх кріпаків, і поселив їх на березі річки Обиточної. Село (дєрєвню) теж назвали Обиточна.
Троїцька церква
Рязанські селяни не обробляли землю, вони займалися скотарством. Пишуть, що досить успішно, адже деякі власники швидко розбагатіли й вели жваву торгівлю. У 1814 році вони почали будівництво Троїцької церкви, яку закінчили і освятили аж у 1838 році. Храм звели у стилі пізнього класицизму, з елементами ампіру – шпиляста дзвіниця. Правда у 30-роки дзвіницю зруйнували, але після розвалу союзу вона була відбудована.
У 1821 році Обиточне, яке до того часу значно розрослося й перетворилося на містечко, перейменували у Ногайськ. Пишуть, що тоді тут жило 24 ногайські сім’ї, але є підозра, що їх було значно більше, вони були небідні, займалися торгівлею і, ймовірно, якось лобіювали появу нової назви.
Ногайськ лежав на жвавому торговому шляху із Криму на Таганрог, тому тут був гарний щотижневий базар, а двічі на рік проводились великі ярмарки. Купці багатіли й зводили кам’яні будинки, частина з яких збереглася до наших днів. Було кілька парових млинів – один, у значно перебудованому вигляді є і нині, але не діючий.
Реальне училище
Гімназія
Розвиток торгівлі і ремесел притягував у Приморськ немало активних людей. Так у 1850-ті, із Золотоноші, сюди перебралася родина Сластіонів, в якій, у 1855 році народився син Опанас – легендарний українофіл – художник, архітектор, етнограф. Усе своє дитинство Опанас провів у Ногайську і звідси відправився на навчання у Петербург.
На кінець 19 століття в Ногайську мешкало близько 4 тисяч осіб – ніби й небагато, але містечко було достатньо заможним, про що свідчать пам’ятки архітектури, які збереглися із початку 20 століття – зразки цегляного модерну: жіноча та чоловіча гімназії (поч. 20 ст.), реальне училище (1905 р.).
Усі акцентують увагу на будівлі реального училища, яке називають справжньою архітектурною перлиною. Дійсно, будівля, в якій нині районна бібліотека, дійсно дуже красива. Училище відкрили, свого часу, виключно для хлопчиків із дворянських, купецьких, попівських родин, та із родин заможних селян. Навчатись тут мали сім років – немало, як для тих часів.
Ми провели у Приморську більше години, але ж ми поспішали – потрібно було далі продовжувати краєзнавчу розвідку Запорожжям. А хто не поспішає, можливо зверне увагу, що це місто, ще й курортне. Тут є море, є парки і сади, є кілька готелів і приватні садиби.
Текст та фото Романа Маленкова.
Колишній паровий млин
Пр
