Село Білолісся, згідно з офіційними даними, було засноване у 1823 році. Для цього з’єднали два татарських села, які існували тут раніше – Акмангит та Мангит. Називатись воно почало Акмангит, і називалося так аж до 1945 року, коли його перейменували у Білолісся. Сталін хотів знищити татар і всі згадки про них, тому татар депортували, а їхні назви витерли із карти.
Заселяли Акмангит переважно козаки Дунайського козацького війська, яке утворилося із Задунайської Січі. У 1827 році тут мешкало 425 українців, 75 румунів, 2 єврея та 8 священників. На той час у селі вже була кам’яна церква, яку козаки звели у 1822 році, ще до офіційного заснування села. У 1834 році на її місці звели іншу, а у 1878 побудували той храм, який стоїть у селі нині – Покровську церкву.
Стиль храму – “єпархіальний”, досить типовий для другої половини 19 століття. Поряд із церквою є старі кілька кам’яних хрестів – напевне поховання священиків.
Білолісся розташоване за 7 км від Татарбунар. Нині у селі мешкає більше 2 тисяч осіб.
Текст та фото Романа Маленкова.
