Це місто часто називають найцікавішим у Греції, інколи називають найгарнішим. Я не буду висловлюватись так категорично, адже я не був в усіх містах Греції, щоб порівняти, але скажу – Нафпліон дуже крутий. Три фортеці – візантійська та дві венеціанські, причому одна – на острові у морі, а ще венеціанська забудова старої частини, із вузенькими затишними вулицями, які терасами піднімаються вгору, а знизу, біля моря, вони укріплені і захищені, міськими мурами, баштами і береговими батареями, які можна вважати четвертою фортецею. Мальовнича морська затока, із яхтами та купою рибальських човнів. Ідилія.
У січні 2020 року у Нафпліоні я побував двічі. Перший раз, ми орендували із друзями бусика, і поїхали в це місто із Афін. То була одноденна розвідка-рекогносцировка – я зрозумів, що короткого зимового дня для Нафпліону мало. А ми, наївні, ще й Акрокоринф хотіли в цей день подивитись. У Афіни повернулися пізнього вечора.
Вдруге їхав у Нафпліон уже з родиною – цього разу я не зробив помилки – ми забронювали апартаменти на три доби. День релаксу у місті, із оглядом усіх фортець, день на Аргос і Тирінф, і спокійне гуляння венеціанськими вулицями. Усе так і вийшло, єдине – у Аргос і Тирінф поїхала лише чоловіча половина родини, жіноча вирішила релаксувати ще день. Ага, доба десь згубилася – значить ще день ми просто відпочивали, перед поверненням в Україну – досхочу спали зранку, милувалися морськими краєвидами, купували сувеніри, дегустували грецьку кухню і смачне вино.
Нафпліон – перша столиця незалежної Греції. Хоча на Егіні нам сказали, що вони перша столиця, але дуже то маленьке містечко – яка з нього столиця? То, напевне було місце тимчасової дислокації уряду Івана Каподістрії – грецького героя, який очолив антиосманську боротьбу на Пелопоннесі, де зародилася нова країна – тут почалося повстання, яке покотилося по всій балканській та острівній частині Еллади, було підтримане союзниками – Англією, Францією та Росією, і закінчилося вигнанням османів із Балкан, тому не дивно, що саме населення Пелопоннесу вирішувало, де розташувати столицю. Кажуть, що вибирали між Коринфом та Нафпліоном. Переміг останній, але у 1834 році столиця перебралася у нинішню столицю – Афіни. Каподістрії тоді вже не було на світі – його вбили фанатики-греки, тому рішення про столицю приймав король Отто. Нафпліон поступово перетворився у провінційне містечко, в якому нині мешкає 14 тисяч осіб, хоча, ця провінційність додає йому шарму.
Місто з’явилося тут дуже давно – в часи Мікенської цивілізації воно вже існувало. В античний та візантійський період називалося місто Нафпліо, тому нині найстаріша частина Нафпліону, колишній акрополь, обнесений мурами та баштами – фортеця Акронафпліо. Не скажу, що вона ідеально зберіглася – фрагментами це повна руїна, але є ділянки, які виглядають дуже атрактивно, наприклад брами, башти у східній частині, башта із годинником – це вже незмінна ознака османського правління. Фотографувати тут є що, і для любителів архітектури, і для поціновувачів природи, адже звідси відкриваються класні морські краєвиди. Звідси, на неабиякій верхатурі, видно фортецю Паламіді і острівний форт Бурдзі.
Форт Бурдзі
Фортеця Паламіді
Із античного періоду Нафпліон розміщувався виключно в межах фортечних мурів акрополя. Фортецю розбудовували і укріпляли візантійці і франки, але найбільших змін вона зазнала в часи венеціанців, які володіли містом із 1389 по 1540 роки, і саме у їхню добу, місто вийшло за межі древньої фортецю і поступово перемістилося вниз, до моря. Венеціанці збудували нові вулиці, адміністрацію порт і берегові батареї. Вхід у гавань мав обороняти новий форт на острові – Бурдзі.
Взагалі, венеціанці провели титанічну роботу із розбудови укріплень Нафпліону. Нові бастіони, як у межах фортеці, так і незалежні, нова цитадель, нові артилерійські позиції і врешті, на скелястій горі Паламеда, яка здіймається над морем на 216 метрів, було зведено абсолютно нову, велику фортецю – Паламіді.
Будівництво фортеці почали у 1687 році, але потім його надовго заморозили, і відновили у 1711-му. Будували рекордно швидко, як для того часу – за чотири роки завершили, а ще через рік – у 1715 році, Нафпліон захопили османи. Паламіді стала останньою фортецею, зведеною венеціанцями за межами Венеції. Це унікальна споруда, яка складається з восьми самостійних бастіонів, з’єднаних загальною стіною. Нижче фортеці, на схилі, ще ряд об’єктів, які обороняли підступи до фортеці, проходи та сходи.
Фортеця Нафпліон
В османський період у Паламіді був категорично заборонений вхід християнам – вони увійшли сюди аж у 1822 році, під час війни греків за незалежність. Загін, який захопив фортецю, очолював Теодорос Колотроніс – національний герой Еллади, якого король Отто на 11 місяців ув’язнив у ній же, зробивши із фортеці в’язницю. Тут встановили гільйотину, щоб карати засуджених до страти. За весь час виконали 25 вироків.
Нині Паламіді – один із головних туристичних об’єктів Нафпліона. Зважаючи на висоту розташування, дістатись до фортечних брам непросто – треба, або піднятися на авто на паркінг, біля нижньої брами, або подолати пішки 999 сходинок, а тисячну зруйнував кінь Колотроніса. Так кажуть місцеві мешканці, але це не відповідає дійсності сходинок менше – всього 857. Їх збудували полонені турки за наказом короля Отто. Другий шлях потребує певної фізичної підготовки, але із сходових прольотів ви побачите неймовірне розташування міста на півострові, який видається у море. Краєвиди просто фантастичні. Підйом займе від 20 до 40 хвилин – залежно від ваших сил.
Під Паламіді, на горбику між двома фортецями, стоїть покинутий чотириповерховий готель. Дверей немає, сходами можна піднятися на дах – чудовий фотомайданчик, з якого вам вдасться зробити прекрасні світлини блакитно-смарагдового моря, скель та фортечних укріплень.
Ще одна дивовижна фортифікація Нафпліона – Бурдзі. Цей форт венеціанці звели на острові, на місці візантійської церкви, наприкінці 15 століття. Шестикутний, озброєний гарматами форт, мав обороняти морські підходи до міста. Османи, після захоплення Пелопоннесу у 1715 році, завалили фарватер великим камінням, унеможлививши атаки міста крупними суднами.
Нині острів-форт – популярний туристичний об’єкт, до якого щогодини, десь до шістнадцятої, ходить кораблик, навіть взимку.
Крім фортифікацій Нафпліон манить своїми венеціанськими вуличками, грецькими храмами, сувенірними лавками, рибними тавернами. Круте місто.
Текст та фото Романа Маленкова. Чорновий текст для книги “10 країн після карантину”.
