На північний захід від Мадриду, за 90 кілометрів лежить містечко Сеговія. В ній мешкає всього 50 тисяч жителів, але тут така кількість пам’яток, що її можна назвати одним із рекордсменів у Іспанії, за співідношенням кількості старовинних храмів, кам’яниць та інших старожитностей, до кількості мешканців. Який же у Сеговії красивий замок, але ніщо не іде у порівняння із кафедральним собором міста – він один із найгарніших у Європі, і найбільших. За свою красу і цікаві локації, а в першу чергу за неймовірний архітектурний ансамбль і казковий собор, у 1985 році історичний центр Сеговії включили у Список Світової спадщини ЮНЕСКО. Сеговія крутезна. Я б не порівнював її із Толедо, Авілою та Ескоріалом – ще трьома представниками Мадридщини у ЮНЕСКО – вони усі зовсім різні, Сеговія нічим нітрохи не схожа на жодне із тих міст.
Сеговія розташована на пагорбі висотою 750 метрів над р.м. Місто тут, як і багато полісів на Пірененях, з’явилося у римські часи, хоча ще до римлян на місці сучасної Сеговії було поселення кельтів. Про історію Сеговії у часи Римської імперії відомостей мало, але відомо, що вже після переходу Риму у християнство, біля міста був латинський монастир. Потім тут панували вестготи, а у 714 році Сеговію захопили араби та бербери, яких у Європі називали маврами.
Алькасар
Місто
Собор
У 1085 році місто відвоював король Леона і Кастилії Альфонсо VI. На місці дерев’яного укріплення маврів – алькасару – король звів неприступний замок, який стоїть у Сеговії і нині. Місто перетворилося на королівську резиденцію. Королі Кастилії і Леона, а пізніше і Астурії, часто зупинялися і жили у Сеговії. У 1471 році легендарна Ізабелла І була коронована королевою Кастилії, саме у Алькасарі Сеговії. Також вважається, що саме тут, у 1469 році відбулося весілля Ізабелли І із Фердинандом ІІ – королем Арагону. Цей шлюб став початком нової об’єднаної Іспанії. Ізабеллу та Фердинанда Римський Папа проголосив Католицькими королями Іспанії, тому можна вважати, що іспанське королівство почалося саме із замку у Сеговії.
Сеговійський Алькасар у камені відбудував король Альфонсо VIII, пізніше, після добудов, замок набув сучасного вигляду. Кажуть, що замок Сеговії став одним із прототипів для казкового замку Уолта Діснея. Подібність є, хоча відомо, що основним прототипом був німецький Нойншвайнштайн.
В пізнє середньовіччя Сеговія стала значним торговим центром Іспанії. Тут поселилася велика єврейська громада, потужно почали розвиватись ремесла, з’явились текстильні мануфактури. 16 століття можна назвати золотим періодом в житті міста. Кількість населення збільшилась до 27 тисяч – на ті часи це було дуже багато.
У 1525 році король Карл І заклав у Сеговії головну її нинішню окрасу – кафедральний собор Внебовзяття Богородиці. Це був один із останніх великих храмів Європи, зведених у стилі готики. Катедра у Сеговії – свято полум’яної готики.
Основні роботи із будівництва храму виконали за 52 роки, але загалом будівництво закінчилося аж у 18 столітті. Вражаючі розміри та неймовірний декор, і зовнішній, і внутрішній, роблять собор неймовірною атракцією, яку обов’язково варто відвідати. Довжина храму 105 метрів, ширина – 50 метрів – це розміри футбольного поля. Висота неймовірних готичних склепінь 33 метри, а от висота дзвіниці – 88 метрів. В давнину дзвіниця була ще вищою – стометровою, але блискавка у 1614 році зруйнувала шпиль.
Я вже побував у багатьох іспанських кафедральних соборах – це щось особливе. Розміри, розкіш оздоблення, архітекторська думка… Серед усіх побачених мною, напевне, сеговійська катедра найцікавіша.
У 17 столітті почався економічний занепад Сеговії, який не змогли зупинити навіть королі, своїми реформами і наказами, тому нинішнє місто є неймовірним синтезом середньовічної розкоші та іспанського села. На пагорбі, за стінами, це майже столичний лоск, високі будинки, парки, вузенькі затишні вулиці, купа бутіків та ресторанів. Знизу, під пагорбом – старовинне провінційне містечко із двоповерховими старезними кам’яницями та численними храмами й монастирями. Дуже рекомендую подивитися обидві частини Сеговії – і місто, і село – вони однаково цікаві.
Однією із візитівок Сеговії є римський акведук, який звели на межі 1 та 2 століть. Його довжина в центральній частині міста, над яром, 728 метрів. За цим показником він один із найбільший у Європі. А загальна довжина водогону близько 17 км, хоча зберігся він далеко не всюди. Зведений насухо, без будівельного розчину, із фундаментом, зануреним у землю на 6 метрів, акведук виявився стійким до землетрусів, тому гарно зберігся. Нині, поряд із катедрою та алькасаром, акведук відноситься до головних пам’яток Сеговії. Вночі, коли вмикається підсвітка, він особливо красивий.
Загалом Сеговія – картинка. Інстаграмне місто, де хочеться фотографувати кожен клаптик муру, кожну вуличку, будинок, і кожен храм. Їдьте обов’язково.
Текст та фото Романа Маленкова.
