Холм Chełm, на відміну від Перемишля і Ярослава, має досить провінційний вигляд. Більшість старих будинків старувки мають два поверхи. В центрі міста немає яскраво виражених архітектурних домінант – кілька костьолів, православні церкви, зведені в часи російської окупації, невеликі адміністративні будівлі й торгові кам’яниці таку роль на себе взяти не можуть. Найцікавішою атракцією старувки є колишня крейдяна копальня, перетворена на туристичне підземілля. Куп білєти до подзємя – закликали нас у туристично-інформаційному центрі, до речі незмінному атрибуту усіх польських міст. Найцєкавша жеч, ктура єст в мєшцє, запевняли привітні жінки, які продавали магніти та буклетики. Але я знав, що в Холмі найцікавіше – то монастирський комплекс на пагорбі Висока Гірка, на території якого ймовірно поховано короля Данила Галицького.
Монастир на Високій Гірці та вигляд міста
Проминувши старувку, повз будинок Грушевських, ми пішки попрямували на схід, і піднялися на Високу Гірку. До 1944 року цей пагорб називали Даниловою горою, адже саме тут, була колись резиденція короля Данила Романовича, і саме він звів перший собор Різдва Богородиці. У 16 столітті той храм став кафедрою греко-католицьких єпископів, а у 1735-му його розібрали. Нинішній величний пізньобароковий собор звели у 1736-1756 роках. У другій половині ХІХ століття росіяни передали його православним, у 1919-му – римо-католикам, у 1940-му – він об’єднав православних та греко-католиків. Нині тут знову римо-католики.
Від 1940 року, в період німецької окупації, монастир на Високій (Даниловій) Гірці був одним із основних православних та греко-католицьких центрів україно-польських земель. Саме тут 20 жовтня 1940 року, на Холмському соборі українських православних єпископів, був висвячений у єпископа Холмського і Підляського, видатний український громадський і церковний діяч, політик та науковець, Іван Огієнко.
Про Івана Огієнка можна написати дуже багато. Єпископ Польської православної церкви, предстоятель Української православної церкви Канади, знавець української мови та педагог, член Київського товариства старожитностей і мистецтв, дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка, перший ректор Кам’янець-Подільського державного українського університету (нині цей університет носить його ім’я), ініціатор створення й голова Українського наукового богословського православного товариства в Канаді, ректор заснованого у Вінніпезі Українського народного університету. Це лише трошки його посад і регалій. А ще варто згадати його роль в українських визвольних змаганнях, адже він був міністром освіти в уряді УНР та одним із розробників плану дерусифікації церкви.
Собор Різдва Богородиці – головний храм досить великого монастиря. Поряд стоїть висока дзвіниця, підйом на яку коштує якісь символічні пару злотих, а ліворуч від входу закрита територія археологічних досліджень. Припускають, що саме там було поховано короля Данила. Шукають. А із дзвіниці, кажуть, у погожу днину видно територію України. Я вдивлявся, але так і не зрозумів, чи побачив я терени рідної неньки. Зате точно побачив прекрасні навколишні краєвиди та собор Різдва Богородиці. Зверху він особливо гарний.
Костьол, парафія та колишній монастир Послання святих Апостолів. Архітектор храму – Паоло Фонтана. 1753-1763 рр.
Від Холма, який поляки називають Chelm, до пункту переходу на кордоні із Україною, двадцять кілометрів. Тут є немало великих супермаркетів і товарних складів, де роблять закупи українці. А от власне у місто, особливо у центр, вони потрапляють рідко. Мало хто із них знає, що тут помер Данило Романович і народився Михайло Грушевський. На будинку батьків останнього є меморіальна табличка, а знайти його нескладно – він зовсім недалечко від центру.
Археологічні знахідки доводять що поселення на місці Холма в Х столітті вже існувало. Коли воно з’явилося – достеменно невідомо. У місті існує легенда, що в давні часи на місто напали поганці-кочівники, й здавалося що поразка неминуча, але із печери, під Високою Гіркою вийшов гігантський білий ведмідь й заставив нападників відступити. Що це був за білий ведмідь, куди він потім дівся – ніхто не знає, адже це лише легенда, але на гербі міста і нині красується цей полярний гігант. Я чув ще одну версію появи білого ведмедя на гербі – його привезли з півночі варяги.
У 1237 році Данило Романович збудував у Холмі укріплений замок, який зробив своєю резиденцією. Неподалік від міста він розставив кам’яні сторожові вежі, одну із яких ми бачили у селі Столп’є – стоїть собі самісінька при дорозі із Любліна.
По смерті Данила, резиденцію у Холмі мали його нащадки – князі Лев Данилович, Андрій і Лев Юрійовичі, Юрій ІІ. У 1387 році Холм остаточно потрапив у володіння Польщі й утратив будь який столичний статус, хоча отримав Магдебурзьке право.
Середмістя Холма
З 15 століття, Холм, який входив у Руське воєводство, був значним торговим центром на перехресті кількох важливих шляхів. Значну частину населення тут складали поляки і євреї, але більшістю були українці-русини, ще до ХІХ століття, а може й до ХХ-го.
Із 1795 по 1807 роки, після поділу Польщі, Холмом володіли австрійці, потім, до 1812-го французи, а після них, аж до 1917 року на Холмщині правили росіяни.
25 серпня 1917 року розпочався З’їзд у Києві, на якому були присутні 296 делегатів від Холмщини. Вони виголосили єдність із УНР і обрали вісім своїх депутатів до Центральної Ради. 12 листопада того ж року Центральна Рада своєю постановою офіційно прилучила Холмщину до УНР.
Гетьман Павло Скоропадський у 1918 році виділив окрему Холмську губернію. Щоправда, її столицею був Брест-Литовський. У листопаді 1918-го тут створили піший Холмський полк Армії УНР, але у тому ж місяці місто захопили поляки, й від того часу воно у складі Польщі, ну якщо не рахувати німецьку окупацію 1939-1944 років.
Завершуючи про Холм, хочу зазначити, що я зрозумів, чому мені Холм, як і інші невеличкі містечка польсько-українського порубіжжя (Грубешів, Томашів), здався таким провінційним – тому що усе 19 століття тут царювала росія. Саме від неї відсутність чіткого міського планування і затишку, та низькоповерхова забудова.
Текст та фото Романа Маленкова
Православна церква Івана Богослова
Костьол святого Андрія, збудований за проектом Паоло Фонтани у 1750 році. Раніше був реформаторським храмом.
