Їхали ми якось із Підгайців на Монастириська й потрапили у село Ковалівка. Щоправда ми тоді думали, що це ніяка не Ковалівка, а Доброводи – в’їздний знак був, а потім села злилися і в’їздного знаку “Ковалівка” не було. Я так і записав собі “Доброводи”, а то Ковалівка.
При дорозі ми надибали великий покинутий костьол – випадкова знахідка, хоча у Блеки на сайті про цей храм написано – костьол Богоматері. Звели храм у 1865 році, а освятили у 1882-му. В ті часи у Ковалівці було три сотні римо-католиків – невелика кількість для такої великої споруди.
Із приходом радянської влади настали важкі часи для храму. Відразу після Другої світової його перетворили на колгоспну комору, а потім взагалі покинули. Хоча може покинули вже у часи незалежності – цього я точно не знаю.
Я не бачив жодного такого великого храму, в якому б склепіння були б підшиті дошками, і розписи наносились прямо на дерево. Залишки тих розписів ще й досі є, і вони мене вразили найбільше.
До речі, наступного вечора після відвідин Ковалівки, ми почули у новинах, що в цьому селі спалах коронавірусу, і саме у Ковалівці помер перший хворий на ковід у Тернопільській області. Але то таке.
Текст та фото Романа Маленкова.
У Ковалівці є старовинний цвинтар. Далі фото Петра Грушка
