Лісько (пол. Lesko, до 1931 Lisko) – це шеститисячне містечко із 1939 року, після окупації частини Польщі срср було центром району в Дрогобицькій області. У 1945 році цей район повернувся у склад Польщі, але це не означає, що місто Лісько споконвічно польське, адже це один із центрів українських етнічних земель. Зараз тут українців практично немає, а у 1939 році вони становили 13%, тоді як поляків було 27%, а решта – то були євреї. Навколо ж Ліська усі села були в більшості українські.
Із письмових документів Лісько відоме із 1436 року, хоча історики кажуть, що тут місто вже стояло в часи Русі, й було воно частиною Русі.
Синагога
З середини 15 століття місто належало польському шляхетському роду Кмітів. Саме вони побудували замок у Ліську – спочатку у 1491 році дерев’яний, а у 1512 році – кам’яний, який є у місті і нині. Хоча зараз він не дуже схожий на замок – це результат перебудови його у 18 столітті – тоді його перетворили на панську резиденцію, а вже у 21 столітті відбулася його ще одна метаморфоза – нині тут готель і ресторан.
Друга за древністю будівля Ліська – це костьол Відвідин Пресвятої Діви. Його збудували у 1539 році. Це вже нібито й був період Відродження, але в Польщі готичний стиль дещо затримався, тому від готики в храмі дуже багато, ну і звичайно є ренесанс, і бароко (окрема дзвіниця із годинником зведена саме в цьому стилі). Костьол прекрасний – колоритна будівля, кам’яна, із потужними контрфорсами. Його збудували на пагорбі й він, безперечно, був оборонною спорудою.
Замок
Ще однією оборонною спорудою Ліська була синагога. Вона є і нині – у ній галерея. Храм звели у 1626-1654 роках в синтезі ренесансу і бароко. Він кам’яний. Тут товстелезні стіни укріплені потужними контрфорсами. Над синагогою домінує кругла башта із бійницями, хоча не кожен взагалі скаже, що це синагога, адже за основу тут взяли типовий проект оборонного храму 16-17 століття. Християнського храму. Я б відніс синагогу у Ліську до найгарніших юдейських храмів, із бачених мною. В мою особисту десятку точно входить, а може й у п’ятірку.
В Ліську є трохи історичних кам’яниць та еклектична ратуша, але не скажу, що місто має розкішну й дуже цікаву старувку – дуже багато тут післявоєнних будівель.
Доречно згадати, що 3 листопада 1918 року народні збори в Ліську проголосили Українську Державу й приєднання до Західно-Української Народної Республіки. Але Україна тоді була тут недовго – вже у січні місто зайняли польські війська.
Текст та фото Романа Маленкова
Костьол Відвідин Пресвятої Діви
Ратуша
