Село Новосільське до 1947 року називалося Сату-Ноу, що перекладається із румунської – Нове Село. Радянська влада, як будь які імперці, любила перекладати географічні назви, от і переклала на Новосєльскоє. Нині в селі мешкає близько 3,5 тисяч осіб, із них 92% – етнічні румуни, які називають рідною мовою – румунську.
Як і будь який населений пункт у цій місцевості, Сату-Ноу переходило від країни до країни. Османська імперія, Російська імперія, Молдавське князівство, знову Росія, Румунія, СРСР. Нині це Україна – зрозуміло.
Головною пам’яткою села є церква Миколаївська церква, збудована у 1810 році у стилі класицизму. В радянський період, десь у 1960-ті роки, її хотіли закласти вибухівку і зруйнувати храм, але місцеві мешканці не дали цього зробити, врятувавши свою святиню.
Село Новосільське розташоване між придунайськими великими озерами Ялпуг, Кагул і Кугурлуй. Тут прекрасні краєвиди і величезна кількість рибалок. Колись, в часи чергової російсько-турецької війни, поряд із Сату-Ноу, відбувалася переправа російського війська, на чолі із царем Миколою І. Імператор наказав збудувати церкву, в пам’ять про таку знаменну подію. Відбувалася переправа у день святого Ферапонта, от і присвятили храм Ферапонту. Але церква не дійшла до нашого часу – де ділася, хто її зруйнував – я не знаю. Але українські ресурси в Інтернеті часто називають Новосільську Миколаївську церкву Ферапонтовою. Це неправда.
Текст та фото Романа Маленкова.
На останньому фото пам’ятник односельцям, які загинули у Першу світову війну.
