Село Пасицели розташоване на південь від Балти. Його заснували у 1724 році, на османських землях, селяни із Північного Поділля та Молдови. Нині тут близько мешкає близько 1300 осіб, ніби й не дуже багато, але у селі є дві школи (не знаю чи працюють обидві) і дві церкви. Пояснити таку подвійність досить просто – до 1967 року це було два села – Пасицели і Малі Пасицели, і в кожному була власна школа і власна церква.
Наприкінці 19 століття обоє Пасицел об’єднували у Пасицельську волость. Тут мешкало майже 4,5 тисяч осіб. За 6 верст звідси, при залізничній станції, працювала поштова станція, 2 крамниці, відбувались щоденні базари.
Миколаївська церква.
В Пасицелах у 1885 році розпочалося будівництво Миколаївської церкви. Пишуть, що її на власні кошти зводив тодішній протоієрей Ісаак. Завершили будівництво за 4 роки. У 1889 році храм розписали. Розписи нагадують Володимирський собор, і їх, нібито, виконали учні Васнєцова.
Миколаївська церква ніколи не закривалася, тому в ній збереглося багато старовинних церковних цінностей.
Церкву у Малих Пасицелах розпочав будувати той самий протоієрей Ісаак у 1886 році. Її освятили на честь Казанської Ікони Богородиці. На відміну від Миколаївської, яку зводили у простенькому “єпархіальному” стилі, з елементами еклектики, то у Малих Пасицелах збудували храм у стилі, так званого, цегляного модерну. На вигляд обидві церкви діючі. Щодо історії храму Казанської Ікони Богородиці – інформації дуже мало.
Тест та фото Романа Маленкова.
Церква Казанської Ікони Богородиці.
