У Вроцлаві є краснолюдки, яких усі шукають, а от у Щитно Szczytno – містечку (23 тисячі мешканців) у Вармійсько-Мазурському воєводстві, шукають пофайдоків. Пофайдок – це такий собі вічний холостяк, гуморист, безвідповідальний, із незрілими поглядами на життя. У 2019 році фігурок пофайдоків у Щитно було тринадцять. Чи додалось їх у період карантину – хтозна. Хоча місто цікаве і без фігурок, адже тут трохи є старої німецької забудови, залишки тевтонського замку, ратуша, храми – є на що подивитись.
До 1945 року місто мало назву Ортельсбург – від 1525 року місто перебувало в складі Пруссії, а у міжвоєнний період – Німеччини. Хоча, на відміну від більшості пруських земель, у повіті Щитно майже завжди більшість населення становили поляки. У 19 столітті їх тут було 75%, тому польська назва Щитно ніколи не була чужою.
Щитно, як місто, вперше згадується під 1360 роком – тоді тевтонці, на місці старої сторожової вежі, звели дерев’яний замок. Ця фортифікація не прожила і десяти років – у 1370-му її спалив Великий Литовський князь Кейстут Гедиминович спалив його, щоправда звів на його місці новий – кам’яний. І саме руїни того замку, законсервовані, ми бачимо нині.
Було кілька періодів, коли містом володіли поляки, а після 1945-го воно назавжди перейшло до Польщі.
Висотні домінанти Щитно – башта ратуши та велика німецька водонапірна, дуже гарна й оригінальна. Ратушу збудували у 1937 році, нині у ній музей. До цікавих будівель можна віднести барокову євангелічно-аугсбурзьку церкву, зведену у 1718 році, неоготичний костьол Діви Марії, побудований у 1897-1899 рр. та неоготична баптистка церква 1903 року побудови.
Забудова Щитно досить сильно постраждала у період Першої світової війни. Зруйновані будинки було відновлено в міжвоєнний період. Під час Другої світової приблизно 45% забудови Щитно було знищено – її вже ніхто не відбудовував, тому нині суцільного комплексу старих німецьких будинків немає, але все рівно подивитись є на що.
Текст та фото Романа Маленкова.
