Полтавщина
Лохвицький район
Село Бербениці (2)
Двокомплектна школа у центрі Бербениць — бідна пасербниця: на південній околиці села у зарослому садку ховається її вродливіша сестра. Скидається на те, що над другою “земкою” під час будівництва або невдовзі по ньому попрацювали пластичні хірурги. Уся центральна дільниця школи, усупереч Сластіоновим проектам, блимає на світ прямокутними віконницями неозначеного стилю. Та й декор тут значно простіший, ніж це було заведено у Опанаса Георгійовича. Чому так сталося, історія тихо мовчить.
Натомість шкільний дзвоник поки що гучно кличе на уроки. На жаль, у восьми класах вчиться усього кільканадцятеро учнів. Але якщо з цієї причини школу закриють, буде прикро не тільки дітям і вчителям. В школі працює непересічний краєзнавчий музей, в якому окрім традиційного етнографічного набору з гордістю показують мамутову гомілку, знайдену в самому селі.
Палеонтологія, звісно, то дуже цікаво, але школа й сама — суцільний музей. Тільки уявіть: в класах донині стоять ретельно ремонтовані і пофарбовані, надзвичайно зворушливі парточки, які вже з піввіку як зникли з інших міст та сіл. А на зеленому обійсті крехче від старості автентична комора, теж у стилі українського модерну — напевне, остання така у світі…
Текст та фото Андрія Власенка.
