Є на Зборівщині невеличке село з пречудовою назвою Славна. І як в нього не заїхати, з такою назвою?
Село згадується в документах з 1765 року. А якщо вірити легенді про назву села, то воно більш ніж на 100 років давніше. За легендами, після Зборівської битви 1649 року частина козаків зосталась на зборівській землі, оженилась на дівчатах із сусіднього Застав’я та й осіла з родинами на пагорбі, який назвали в честь зборівської перемоги Славна. А згодом так назвали й село.
У всякому випадку, хоч цим можна пояснити розбіжності в датуванні церкви в Славній. За одними даними вона була збудована в 1680 році, за іншими – в 1790 році. А ще є і третя дата, 1710 рік, і саме до цієї дати схилилась місцева громада, святкуючи в 2010 році 300-річчя храму в Славній.
А церква Покрова Пресвятої Богородиці там дійсно чудова, хоч і мало кому відома. І мало де можна знайти відомості про неї. Церква тризрубна, одноверха, дах та опасання оббиті бляхою. Те, що стіни над опасанням оббили ґонтом – вже плюс. А зруб взагалі постає у своїй первісній красі. Знаходиться поряд з цвинтарем. Поруч з храмом дві дзвіниці, одна стара двоярусна дерев’яна, інша – сучасна мурована.
Говорять, що в церкві була чудотворна ікона Пресвятої Богородиці з XVII ст., яку забрали в радянські часи до музею у Почаїв.
Храм до 1946 року належав і з 1991 року належить УГКЦ, між цими роками у радянщину – РПЦ.
Про те, що в селі ще частково зберігся маєток пана Бондаря, взнав пізніше, тому не побачив. Але чув, що на садибі ще існують маскарони-леви, але лише з одного боку, з інших вже повідбивані, як і герб.
Текст та фото Ігоря Дорожка.
