Село Жашковичі вперше згадане у письмових документах в 1451 році. Тодішній волинський князь Свидригайло Ольгердович віддав Жашковичі у власність племінниці луцького старости Немирі Резановича Фетимії Костюшківні. Нині в селі мешкає 580 осіб. В селі є дерев’яна Миколаївська церква, збудована у 1875 році. Вона є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення. Ось що про цей храм пише сайт “Дерев’яні церкви Західної України”:
Жашковицька церква постала ще в 1773 році. Переказують, що до її зведення долучилися три поміщики (ймовірно, виділили будівельний матеріял). Церква оновлена наприкінці 1830-х років. Під час реконструкції у 1875 році, ймовірно, отримала теперішні форми.
Коли в селі проходили запеклі бої Другої світової війни, всі хати біля церкви згоріли до тла, але святиня вистояла. Закрита для богослужінь за наказом совєтської влади у 1962 році, проте у 1971 році церква знову відкрила свої двері для парафіян. В користуванні, ймовірно, громади УПЦ московського патріархату.
Церкву побачите серед полів на північ від села, майже за пів кілометра на північ від цвинтаря, на підвищенні, в оточенні дерев. Невелика тризрубна церква завершена одним верхом. Особливість в тому, що нава має зрізані кути.
Також до неї веде вхід з півдня. При західній стіні бабинця прибудована дещо ширша квадратова в плані двоярусна дерев’яна дзвіниця, верх якої був понищений у 1960 році, а відновлений щойно у 1990 році. Зовні церква виглядає в доброму стані.
Фото Романа Маленкова.
