Середнє. Замок тамплієрів

Середнянський замок, мабуть, не є настільки цікавим у плані мальовничості руїн, як у тому, що він є єдиним замком тамплієрів на території сучасної України. Оскільки останнім часом говорити про таємничий чернечий орден тамплієрів стало модно ще й купа книжок про них написано і навіть фільми відзнято, то і тут виплила інформація, що цей замок побудували тамплієри у 12 ст. І це була їхня найсхідніша оборонна споруда на території Європи.

Орден тамплієрів за часів свого розквіту набув такої сили і міцності, що по суті вся середньовічна Європа була під його впливом. Їхніми боржниками були феодали, королі і навіть Римські папи, а це вже багато кому було невигідно. От одного дня орден примусово і припинив своє існування. Керівництво було заарештовано, члени ордену попали під переслідування, а їхні маєтки було конфісковано. Проте оскільки їхні багатства знайдено не було, а самі тамплієри були оповиті безліччю таємниць, то і до сьогоднішніх днів про них ходять легенди. Але ми все-таки не про тамплієрів, тому повертаємось до замку.
Розташований замок в селі Середнє на Закарпатті. Уже сама назва села говорить де його слід шукати. Село Середнє розташоване рівно посередині між двома найбільшими містами Закарпаття: Мукачевом і Ужгородом. Оскільки замок не служив нікому за резиденцію, а виконував лише оборонні функції, то і розмірів він був невеликих: вього-навсього 18,6 на 16,5 метра. Споруда мала вигляд трьохярусної вежі з товщиною стін до 2,6 метра і висотою близько 20 метрів. До речі, саме такого виду замки в той час будувались по всій Європі. Середнянський замок є чи не єдиним на все Закарпаття, який побудовано не на пагорбі, а на рівнині. Проте це абсолютно не шкодило його обороноздатності, оскільки він був оточений важкопрохідними валами і ровами з водою. Залишки ровів можна споглядати і сьогодні – вони перетворилися на болота навколо руїни.

Після того як в 1312 році орден тамплієрів було розформовано замок перейшов у володіння ченців ордену св. Павла. Потім ним почергово володіло кілька угорських феодальних родів, поки у 18 ст. замок став нікому непотрібним і почав руйнуватись. Процес руйнування триває і до сьогодні, і не в останню чергу завдяки місцевим жителям, які по трохи розтягують каміння на будматеріали.

Автор тексту та фото Роман Бречко                            rbrechko