Із великих міст, без врахування Криму, Ізмаїл найпівденніше в Україні. На березі красивенного Дунаю, поміж великих озер, із купою пам’яток архітектури, із імперською забудовою та унікальною історією, Ізмаїл мав би бути неабияким туристичним центром, але ні – туристи тут гостюють не часто. Черговий український парадокс.
Покровський собор із 65-метровою дзвіницею звели росіяни у 1821-1831 рр., колонаду прибудували вже румуни у 1939 році.
Мала мечеть Ізмаїльської фортеці є найбільш цінною пам’яткою у місті. Її звели у 15-16 ст, це унікальна пам’ятка османської архітектури.
Із 1940 по 1954 роки Ізмаїл був центром області. Ізмаїльська область займала територію Бессарабії від Дунаю до Дністра. Це був Буджацький степ. Область мала площу 12,4 тис. кв.км – це трохи менше ніж нинішня Закарпатська область, але більше ніж Чернівецька. А заснували місто Ізмаїл османи у 16 столітті (у 1589 році був виданий султанський указ про заснування). Трохи пізніше в місті (чи то було ще село) збудували потужну фортецю, яка стала контролювати рух по Дунаю. Хоча, звичайно, поселення існувало тут і раніше – в часи Русі воно називалося Сміл. Було частиною Молдавського князівства Штефана Великого, а османи його просто перейменували.
Від 16 століття Ізмаїл належав Османській та Російській імперіям – росіяни постійно захоплювали турецьке місто, але швидко залишали його. У 1809 році Іван Міхельсон (справжнє російське прізвище) узяв штурмом фортецю Ізмаїл, і місто відійшло росіянам на 47 років. Тоді він називався Тучков. А із 1856 по 1878 рр. Ізмаїл був у складі васального туркам Молдовського князівства, потім до 1918 р. знову входив у склад Російської імперії. Наступні 22 роки (до 1940-го) Ізмаїл – румунське місто. Ну а потім…
Не хочеться переповідати всю історію Ізмаїла – Вікіпедію ж ніхто не відмінив. Краще поговоримо про його туристичні принади. Наприклад, про жаб… Із 2007 року поряд із містом функціонувала ферма із розведення їстівних жаб. Земноводних експортували у Францію, але, кажуть, їх можна було скуштувати й чи не в кожному кафе Ізмаїла. Влітку 2018 року ми шукали жаб в ізмаїльських кафе, але нам сказали «немає, несезон».
Покровський собор
Церква Костянтина та Єлени
Єдиновірна церква
Успенська церква
Миколаївська церква
Костьол Непорочного Зачаття Діви Марії
Головною природною пам’яткою Ізмаїла є Дунай – найширший рукав дельти найбільшої ріки Європи служить кордоном України і Румунії. В Ізмаїлі на Дунаї чималий порт, від якого можна вирушити на екскурсію до островів Малий Татару та Малий Далер. На березі Дунаю колись стояла потужна Ізмаїльська фортеця, мури якої зруйнували 1856 році, відповідно до умов Паризького мирного договору. Залишилися лише вали, брами двох військових кладовищ, відбудований меморіал та мечеть – найцінніша пам’ятка архітектури Ізмаїла.
Малу Мечеть (тур. Küçük Camii) турки збудували відразу після захоплення Подунав’я. науковці визначили початком будівництва 15 ст., закінченням – 16 ст. Храм є унікальним зразком османської архітектури пізнього середньовіччя, і справжнє диво, що він зберігся. Нині це музей – тут розташовано діораму «Штурм Ізмаїлу».
Територія колишньої фортеці гарно впорядкована і є прекрасною ділянкою для відпочинку містян – це справжній парк на березі Дунаю – офіційна назва парк-музей «Фортеця». Крім того, тут є ще дві вагомі пам’ятки – православні Успенський монастир та Миколаївська церква.
Найбільшою сакральною пам’яткою Ізмаїла є Покровський собор, із дзвіницею та колонадою. Його звели у стилі класицизму в 1821-1831 рр. Храм є висотною домінантою історичної частини, а можливо й усього міста – дзвіниця має висоту 65 метрів. Проектував собор ректор імператорської Академії мистецтв Авраам Мельников. Цікаво, що розкішну овальну колонаду, яка крилами відходить від дзвіниці, збудували у 1938 році румуни, які багато чого звели у Бессарабії в міжвоєнний період.
В Ізмаїлі багацько старовинних храмів, причому різних конфесій та релігій. Крім мусульманської мечеті тут є синагоги, церква старообрядців, римо-католицький костьол. Вулички міста забудовані переважно одноповерховими білими будиночками, затишні й чистенькі. Вони трохи нагадують деякі вулиці Одеси або Херсону – чітка шахматка, яка починається від порту. Є зразки румунської архітектури, наприклад церква Костянтина та Єлени, в стилі необринковяну, є військовий госпіталь – румунський модерн. Варто звернути увагу на колишню будівлю управління Дунайського пароплавства – нині це готель «Бессарабія» – один із кращих у місті.
Є у Ізмаїлі власна пивоварня – дуже непогане пиво варить, яке скуштувати можна, напевне, лише тут, тому в Ізмаїл треба їхати.
Текст та фото Романа Маленкова
