Представляємо до вашої уваги рейтинг українських храмів зведених у стилі європейського бароко. Тут є і польське бароко, і баварське, але ми відокремимо лише українське бароко і подамо його в іншому рейтингу.
В даному топі приведена десятка найкращих, на нашу думку, храмів, які зводилися у стилі європейського бароко на теренах України, й інформація про них розміщена на нашому сайті. Так вже сталося, що у рейтингу представлені переважно об’єкти Правобережної України. З лівого берега Дніпра тут лише козелецький собор Різдва Богородиці.
До десятки ще додано п’ять об’єктів, які можуть бути запасними. Отже:
10. Храм Антонія Падуанського. Корець. За компактну контрастність та неочікуваність
Виглядає він чудово й, на мою думку, є найгарнішою будівлею у Корці. Химерне переплетіння барокових форм у споруді відносно невеликого розміру (хоча може так лише здається), в оточенні високого товстого муру та приватної одноповерхової забудови, додає таємничості й автентичності костьолу. Він виглядає ніби перенесеним із давніх часів за допомогою якоїсь машини часу й покинутим серед людських городів. Контраст із навколишньою забудовою досить значний, але одночасно відчувається і певна гармонійність, наближеність до людей, до мешканців оцих вузеньких вуличок Нового Корця (хоча не впевнений що тут багато римо-католиків).
9. Церква Заручин Пресвятої Діви Марії та Святого Йосифа (нині церква Святої Трійці). Львів. За шестерні.
Сучасного, австро-німецького вигляду храм набув після реконструкції 1881-1887 рр. та перебудови 1902-1904 рр. Керував перебудовою костьолу в стилі модернізованого бароко (необароко) архітектор Мінасевич. Можливо, десь у Баварії ця будівля виглядала б досить звично, але у Львові (особливо для мене) вона є, принаймні, незвичною. Ну, де ще побачиш, прибудовані до основного об’єму вежі-дзвіниці циліндричні вежки-нави, ще й з дашками у вигляді гайок (чи то шестерень)?
8.Церква Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (Домініканський костьол). Тернопіль. За неповторювані верхи дзвіниць та величезний купол.
Величезний храм отцям належав домініканцям, зараз до нього приходять на службу греко-католики. Інтер’єри собору вражають. Він збудований за проектом Яна де Вітте 1749-1779 рр. (за не підтвердженими даними архітектором Августом Мошинським, відомим польським архітектором 18 ст., який був архітектором замку в Микулинцях). До храму відносяться ще й монастирські приміщення.
7. Собор Святого Воскресіння. Івано-Франківськ. За австро-баварський стиль.
Австро-баварське бароко із верхами веж дзвіниць запозиченими у гуцульських дерев’яних храмів – це ж треба щоб і таке в нас було, та ще й з елементами класицизму. Саме такий стиль має величезний франківський кафедральний Воскресенський собор, який колись був костьолом єзуїтів.
6. Єзуїтський костьол Петра і Павла. Львів. За автентику.
Костьол єзуїтів став першою бароковою культовою будівлею у Львові. Вважають, що автором проекту був італієць Джакомо Бріано, який в той час працював головним архітектором ордену. Хоча відомо, що у Галичину він приїхав аж у 1618 році, відповідно спочатку храм будували без нього, але збудували небагато – лише на три лікті від землі.
5. Храм Святої Трійці. Тернопільська область. Микулинці. За атрактивність
Новий мурований костел почали зводити у 1761 році на кошти графині Людвики Потоцької. Архітектором був чоловік її онучки, Август Фридерик Мошинський. За його основу архітектор взяв костел при королівському палаці в Дрездені. Наріжний камінь у будівництво майбутньої святині заклав Львівський архієпископ Вацлав Сераковський. Освятили добудований у 1779 році під титулом Пресвятої Трійці.
4. Собор Різдва Богородиці. Козелець, Чернігівська область. За те що він найкращий на Лівобережжі.
Цей собор, створений за проектом Растреллі архітекторами І.Григоровичем-Барським та А.Квасовим, вважався однією з найкращих архітектурних споруд Російської імперії. Його будівництво ініціювала родина Розумовських, які на той час були дуже впливовими людьми в імперії. Особливо це стосується братів Олексія та Кирила.
3. Андріївська церква. Київ. За розкіш та помпезність.
У 1744 році Київ відвідала Єлизавета Петрівна. Подейкували, що імператриця хотіла влаштувати у Києві свою резиденцію, або навіть, за настановами свого чоловіка (Олексія Розумовського), перенести столицю у Київ. Але не сталося ні того ні іншого. Хоча Київ імператриці сподобався. Сподобались легенди про це стародавнє місто, а особливо легенда про апостола Андрія. Можливо тому Єлизавета наказала спорудити на Андрієвській горі церкву й навіть прийняла участь у закладці наріжного каменю майбутнього храму.
2. Собор Святого Юра. Львів. За красу та шану.
Собор Святого Юра – багатовікова резиденція греко-католицьких архієпископів та патріархів. Нині він передав естафетну паличку патріаршого собору у Київ, до новозбудованого Воскресенського собору, але своє значення центру української греко-католицької церкви не втратив. Більшість фахівців вважають собор Святого Юра – найкращим бароковим храмом Львова, вершиною барокового мистецтва столиці Галичини.
1. Церква Святого Андрія (колишній храм) бернардинців. Львів. За таємничість та перенесення в часі.
Нині головний храм колишнього монастиря – церква Апостола Андрія, належить вірянам греко-католикам. А раніше це був головний центр римо-католицького ордену бернардинців в Україні. Казкова похмурість церкви Святого Андрія ніби перенесла мене на початок 17 століття, а численні великоголові скульптури на даху, ще більше підсилили це фантастичне відчуття.
ЗАПАСНІ:
Храм кляштору кармелітів босих. Бердичів. За велич та святість.
Крім того, що храм красивий, ефектний та великий, це ще й найбільша святина римо-католиків в Україні.
Стаття про кляштор кармелітів босих
Домініканський собор. Львів. За монументальність
Храм Святих Ігнатія Лойоли та Станіслава Костки. Кременець, Тернопільська область. За освіту
Стаття про Кременець та його пам’ятки
Церква Воздвиження Чесного Хреста. Бучач, Тернопільська область.
Храм Успіння Пресвятої Богородиці. Золочів, Львівська область.
