Микулинці: костел св. Трійці

Костел св. Трійці в Микулинцях є яскравим взірцем епохи пізнього бароко, а на Тернопіллі микулинецькому костелу майже немає рівних за величчю. Але почнемо з історії храму в містечку. Костел Св. Анни в Микулинцях існував вже наприкінці XVI століття. Ймовірно його спорудила тодішня власниця замку Анна Синявська. У 1619 році його було знищено під час турецько-татарського нападу. У 1677 році тут була лише каплиця, а у 1718 році – дерев’яний костел Івана Хрестителя, зведений з дубових брусів.

Новий мурований костел почали зводити у 1761 році на кошти графині Людвики Потоцької. Архітектором був чоловік її онучки, Август Фридерик Мошинський. За його основу архітектор взяв костел при королівському палаці в Дрездені. Наріжний камінь у будівництво майбутньої святині заклав Львівський архієпископ Вацлав Сераковський. Освятили добудований у 1779 році під титулом Пресвятої Трійці.

У 1780 році за фінансової підтримки Людвики Потоцької при костелі створено монастир отців-місіонерів ордену св. Вінцента, які опікувалися над старим дерев’яним костелом. Костел і монастир були спочатку оточені оборонним муром. У 1785 році австрійська влада закрила монастир. Якійсь час будинок використовували, як притулок для убогих.

Костел має багатий архітектурний декор. Його витончені форми, підсилені центральним шпилем, вдало гармонують із головним фасадом палацу і добре вписуються в парковий ландшафт. Фасад багато оздоблений бароковими елементами з пишними деталями. Завершується невеликим куполом у вигляді намету. В нішах встановлено кам’яні скульптури і вази.

В інтер’єрі частково збереглося декоративне ліплення.

Крипта:

У 1799 році храм пошкодила буря, а у 1859 році – пожежа, після якої дах покрили гонтом, а вежу – оцинкованою бляхою. Останній ремонт відбувся у 1926 – 1929 роках під керівництвом професора Вітольда Мінкевича. Після 1945 року використовували почергово, як військові приміщення, зерносховище та склад солі. Частину дерев’яних скульптур перевезли до Львівської галереї мистецтв в Олеському замку. Вірним повернули у грудні 1989 року. Проведено частковий ремонт костелу за проектом архітектора Зеновія Логуша.


Поруч з костелом зберігся старий цвинтар, де трапляються цікаві надгробки.

В центрі містечка виділяється будівля народного дому з вишуканою вежечкою.